Перша збірка творів молодої української письменниці Марини Бондар справляє гарне враження. Вірші і проза легко читаються і сприймаються. Мова смілива, але проста і зрозуміла читачеві, торкається повсякденних тем людського життя. І у буденному житті бачить вона незвичайне і підносить його до духовних вершин.

Марина Бондар оспівує красу рідного краю: «Ти прекрасна, Україно! Чистою красою неземною Ти в мені навіки і нетлінно Ллєшся повноводною рікою». Так і поезія Марини ллється з первозданною розкутістю. Поетеса молиться на рідну землю: «І заколисана красою Моя земля, така свята! І я люблю її такою!» Ніжно пестить Марина красу квітучого поля. Серед квітучої краси минає тяжке, повертається добре, оживають мрії. Краса рідного краю веде Марину по життю і наповнює його сенсом.

Батьківська хата для Марини надійна пристань у бурхливому морі життя. Рідний край рятує Марину в тяжку хвилину.

З безмежною любов'ю оспівує осінь. Сміливо, з надією Марина зустрічає весну.

У Прозі Марини Бондар віддзеркалюється біль Чорнобиля. Читати її цікаво.

«Альтанка» -- чорнобильська мелодрама.

«Синичка вістівничка» -- меланхолійна повість.

Твори Марини Бондар варті уваги найвимогливішого читача і премії найвимогливішого журі.

Дай Боже.

Надія КРАСНОЖОН.

Марина Бондар – з когорти молодих сучасних українських поетів. Дивовижний світ в очах. У душі сумління і любов. Прагнення збагнути внутрішні почуття і думки. І не тільки зрозуміти. А допомогти своїм просвітленим словом утримати блакить неба чистою, серце – великим, а душу – сильною. Хай не згасає вогонь натхнення.

Уїна ПОПЕЛЬ