Кожен подарунок дітям – радість. Подарунок зроблений від серця і з душею – радість удвічі. Так можна окреслити поетичну працю Володимира Слєпцова «Мамина земля» - книжку, в якій автор дарує для дітей десятки віршів, загадок і акровіршів, серед яких кожен маленький читач або слухач віднайде зерно любові до землі і до людей, чистоту помислів і єдності з природою, втіху пізнавати світ і ставати ріднішим у ньому.

Книжка щойно побачила світ у видавництві «Довіра». Умовно вона складається із трьох частин: вірші, акровірші, загадки. Чи варто було поєднувати все в одному, а чи радше було би подарувати юному поколінню три окремі книжечки - сьогодні питання вже риторичне. Важливим і очевидним є те, що деякі з цих творів – зокрема «Ранок», «Півників годинник», «Морем синім…», низка акровіршів - можуть стати окрасою будь-якої літературної антології для дітей. Вірші Володимира Слєпцова відзначаються щирістю і ласкавістю, доброзичливістю і дотепним гумором. Відкритість і любов автора до природи і до людини дарують низку самобутній поетичних образів «морем синім, небом синім їде сонце на візку», «на небі біла хата у синій далині…і сонячні зайчата підморгують мені», «сіло сонце на колоді, на бабусинім городі». Добре виходять у Володимира Слєпцова і вірші-діалоги, серед яких відзначимо: «Летять сніжинки» (Розгубився наш Сергійко: - Це ж сніжинок треба скільки? – Ми не будем їх лічити, Будем просто з них ліпити), «Польова знахідка» ( - Чом засмучена ти, Олю? - Я знайшла підкову в полі, Там тепер холодні роси, А конячка ж зовсім боса) тощо.

Не можна оминути і певних недоліків збірки для дітей. Певні мовні («доглядає за бджільми (бджолами)», «щастя вам на все життя, тато (тату), мама(мамо) і дитя», змістові (народ наш трудящий, як рій (у рої не тільки бджоли, але й трутні), стилістичні похибки тощо - не на користь літературної оцінки творів. Не завжди логічним є зміст загадок, часто текст і відгадка зводяться тільки до формули, щоб закінчення-розгадка римувалося з попереднім чи перехресним рядком, зокрема «Любить він вперед іти. Відкривать нові світи. Босим він ходить не звик, як він зветься? – ЧЕРЕВИК».

Однак такі недоліки, враховуючи загальну кількість текстів, можна виправити. Важливо, що «Мамина земля» Володимира Слєпцова прийшла до дітей і безперечно знайде серед них своїх шанувальників.