Книга «Депомаранч» Івана Рибалки не є реакційною. Вона є суто контрреволюційною. Вона є реакцією контрреволюціонера на помаранчеві події, які відбулися. Я б сказав – запізніла реація контрреволюцонера.

Автор описав події і людей, які відбулися, дякуючи цій революції. Але присутність цих людей в історії України цілком зайва і шкідлива для України. Благо, яке так очікували, стало злом, якого не очікували. Втім, так завжди – всяка ревлюція є поразка.

Автор не пропонує виходу із ситуації, бо їх нема. Автор зверхній до всього, що було створено, тільки тому, що воно було створене людьми, які хотіли це робити і не зробили у підсумку.

Позиція, власне приблизно така: суспільству можна нав`язати будь-який соціальний проект. Від газових печей Майданека, до небаченого світам райю Пол Пота. Можна нав`язати буржуазну демократію, ліберальну демократію, сталіністську авторитарну диктатуру, маоістську. Тобто суспільству можна нав`язати будь-яку модель. Це і позиція контрреволюціонера, і позиція автора.

Автор розглядає те абсолютно безсенсовне, що було нав`язане суспільству. Навіть автори цього проекту, вони ж абсолютно безсенсовні люди. Взяти наприклад, хоча б того ж Головатого, який на яких посадах тільки не був, – показовий «продукт діяльності». Тобто він був ким завгодна, але завжди патріотом.

Зрештою автора книги я давно знаю, він ніколи не був навть опортуністом, він завжди був контрреволюціонером. Він був у Русі. З тих людей всі стали патріотами. Навіть Лінчевський став патріотом. Коли б автор став патріотом, він би я далі сидів би собі на «Радіо «Свобода» і «любіл би Родіну за дєньгі», а не «вякав». Патріоти там витримували, а Рибалко не витримав. Бо він і там був контрреволюціонером.

Віталій Чечило, літератор

«Депомаранч», звісно, палитимуть. І, звісно, даремно.

Я фізик і проглянувши пропоновну у книзі «Депомаранч» концепцію патріотів і націоналістів, я раптом усвідомив, що колись Галіло Галілея спалили цілком даремно лише тому, що не усвідомлювали яким безмежним є всесвіт. Адже для сучасної науки, зрештою, однаково цілком днаково чи встановлювати точку відліку для описання руху тіл у всесвіті на Землі чи на Сонці.

Тобто для сучасної науки цілком однаков чи Сонце обертається навкого Землі, чи Земля навколо Сонця. Принципова різниця сучасними уявленнями і уявленнями часів інквізиції про всесвіт зрештою зрештою стосується лише його обсягів.

Сергій Васильченко, політтехнолог