Дощ...тиша...сон...крила...душа – майже у кожному вірші авторки постають окремі або всі елементи цього асоціативного ряду. Вірші, де багато дощів і снів, що свідчить про міцний зв’язок з підсвідомістю і бажанням очистити світ „сухою вологою” своєї творчості.

Вони чарують своїми образами: “і сон... вдягнув на душу теплі крила”, “тінь пелюстки дощ колише”, “попелищами снів розбиваєш безкрилі світи”, “відчеканює сон надвечір’я”, “сіренький дощ у призмі павутин”, “акварелями снів виливаєш окрилену душу”, “поміж дощів – сизокрилого марева”, “і ніч ридала, кидала у сни свої розбиті, непогаслі зорі”, “дрібочуть дощі-плеяди” і так далі.

Безліч красивих образів, що звучать, кольорять, духмяніють у палітрі життя. “Спробуй музику знайти в матіолах, де ні звуку”, “роси...сріблясто скошені збагрянілим лезом весняного заходу солодкого променя”, “і кине птах мотив на гілку”, “поволока сивого крила”.

Асоціативні ряди часто словотворять: диво і квіт – сонцецвіт – сонцеліт – сонцегріх - білий птах - білий сум; первоцвіт – першосвіт – першосон - першослово; оранжеве - оранжерея сонця - оранта світу - оранта дня. Найкраще авторці вдаються верлібри, де світ виходить за рамки рими.

До речі, у римованій поезії трапляються неточні рими: дерев-дощем, листям-інше, жовтень-позолота, сонце-осінь, зливи-стигнуть.

Окремі вірші виглядають слабкішими порівняно з високим загальним рівнем збірки.

Образ швидкоплинного, що утікає між долонь або пальців часто повторюється, хоча по-різному забарвлений: “прозорий сніг крізь пальці тане”, “тепло тане весна у твоїх долонях”, “щасливий дощ в долоні ловиш”, “поміж долонь рікою протекла”, “ловить у долоні своє щастя”, “маленьке літо в долонях”, “а листя упаде в долоні і проміж пальців протече”.

Всі зауваження аж ніяк не погіршують задоволення від знайомства із творчістю молодої і талановитої поетеси.