Наталя Іваничук, знана перекладачка зі Львова, дарує українському читачеві низку творів скандинавських авторів. Серед них роман Лінн Ульманн "Поки ти заснеш".

Роман доволі вільний за формою, позасюжетний, розхристаний, проте повний глибинних життєвих сентенцій, цікавих неочевидних, але все одно доречних і посутніх істин та ненав'язливих але й водночас несірих образів.

Про що він?

Про життя, про самопізнання і про ідентичність жіночого та дитячого мислень.

Наталя Іваничук тонкий перекладач, що передає найтонші нюанси письменницького стилю. Цією мовою можна насолоджуватись безвідносно навіть до змісту роману. Хоча і зміст нічого.

Портрет родини через культуру пиття - оригінальне бачення світу: "Анні пила заради забуття. Я - задля доброго настрою. Батько - щоб не збожеволіти. Бабуся пила, щоб ліпше спати вночі. Тітка Сельма - щоб стати ще прикрішою". Дівчинка хоче поцілувати хлопчика, але він змушує її перед цим з`їсти черв`яка. Після такого почастунку хлопчик відмовляється від поцілунку. Перше дівоче розчарування, перше відчуття прірви між чоловіком і жінкою, передане в образі черв`яка.

"Спробуй збагнути ніщо", "присмерк церкви", "все, що їм зосталося, набуло довершеності: довершена ненависть, довершений страх, довершена зневага, довершений розпач", "Дим потрапляє їй не в те горло", "стіна не має очей, а я хочу бачити твої очі" - такий образний ряд досить звичний для авторки. У цьому контексті природними і доречними видаються її життєві сентенції, розкидані в романі несподівано, як гриби у лісі - не знаєш, де, але знаходиш: "Лише кохання і робота мають справжню вартість у житті. Та ще порядний коньяк після вечері", "З часом усе міняється в людині. Окрім голосу", "Волна чекає, а чекаючи, прагне поквапити час", "тільки шлюб, який поєднує в собі вірну дружбу та гарячу пристрасть, може претендувати на виживання".

На завершення цієї, як і сам роман, сумбурної рецензії наведу цитату, у якій тонко, глибоко і точно показано психологію жінки і чоловіка у зіткненні - це той же психологічний черв`як, але вже у дорослих: "Чоловік витріщився на Анні - вона усміхалася йому. Він звів очі на стелю, а тоді на Анні - вона усміхалася йому. Опустив очі в газету, знову перевів погляд на Анні - вона усміхалася йому. Глипнув на двері купе, на Анні - вона усміхалася йому. Він визирнув через вікно, подивився на Анні - але цього разу вона вже йому не усміхалася. Анні й не дивилася на нього. Анні видивлялася щось за вікном (...) Вона не просто дивилася на нього й усміхалася, вона бачила його наскрізь, бачила всього, бачила таким, як його ніхто й ніколи доти не бачив, і рум`янець уже не заливав його обличчя. Він більше не намагався заховатись...". Подорослішавши, хлопчик і дівчинка міняються місцями, і черв`яка завжди куштує він.

В романі Лінн Ульманн є чудовий образ каменя в ліжку - такий собі сучасний замінник двосічного меча з "Трістана та Ізольди" - достатньо красномовна метафора.

На цьому і закінчимо свою рецензію.