Жнива

Золоченим зерном

Сипле серпень,

Спів

Перепелиць

Сповіщає

Час Вирію,

По стерні,

По скронях

Минулого

Розсипались

Каплі

Теплого поту

І крови.

17.01.2003

Вічне

Маю внутрішній спокій,

Перевіяний

Легким щастям.

Не спішу

Ні з дому

Ні додому.

Чую розспів

Візантійського псальму

Високо над іконами,

Тепло свічок і радість

Виповнюють весь простір

Вічним Словом,

А в ньому терпеливість

Виростає

Спомином предків про Русь.

Більськ, 4.02.2002

Літо

Сонце криє міддю

Голови беззубих динь,

Кучерява груша

Грає з вітром

Лагідну музику

теплого літа.

В городі при межі,

Мов княжа рать,

Стоять соняшники

З підкрученими вусами,

Роздають

Золотий пил джмелям,

П’є воду з крипи

Ластовиний караван,

Дозріває

Пора полудня.

Більськ, 4.02.2003

Дозріває

В наповнених

Кришталевих чашах

Дрижить тиша.

Гра світла,

Гра тіні,

В пам’яті,

В житті

Час твій і мій

На прощання

Дозріває

Червоною шипшиною.

В осінній дорозі

Шелестить

Присохла ягода надій.

Більськ, 29.06.1996

Мережка

Душа моя,

Мов

У скрипці струна,

Ухопилась

За звук

Та й гуляє

Під куполом неба,

Вигладжує

Мої неудачі

Крилом

Сизокрилої пташки.

Більськ, 24.06.1998

Берег

Маминою піснею

Вищербивсь

Берег пам’яті

Ощасливив очі

Яблуневим цвітом

І сльоза молодости

І запах хліба

З печі

На човнах стрімких

Промчали

Біля мене

Більськ, 24.06.1998

Час

Шепіт

Зеленого винограду

Допиває тишу,

Дрімає комин,

Окутаний

Шалем сивого диму,

Час,

Мов човен,

Стукнув засувкою

За дверима ночі.

Більськ, 25.01.1999

Біле вино

Проминає

Білим вітром

Білий біль,

Білим крилом

Біліє надія

У білому небі,

Білий келих мовчання

Жде на біле вино,

Однак

Біла провина

Білим ударом

У скроні

Вибілює долоні,

В білих долонях

Біла насолода

Білим пухом

На білі груди лягла.

Крив’ятичі, 16.09.2003

Догоряє

Осиротіло поле.

Остання пташка,

Вигнана холодом

З літнього раю,

Відлетіла,

Зоставивши на межі

Чорне пір’ячко.

Перед заходом сонця

Дорогою іду,

Де предків слід

Болем заростає,

Де сльоза

Радости і горя,

Мов свіча, догоряє.

Крив’ятичі, 16.09.2003

Невдачі

Чорним чорнилом

Чорне нещастя

Фарбувало мрії,

Чорна ніч

Чорною занавісою

Прикрила

Чорні невдачі

Чорного дня,

Чорним пелюстком

Зацвітає забуття.

Крив’ятичі, 16.09.2003

Оре

Босоногий вітер

Приспав

Верби й берези,

Тишею могильною

Дрімає

Ніч.

Чому ж

Заіржавілим болем

Оре душу

Прожитий день?

Крив’ятичі, 16.09.2003

Прикрились

Танцює вітер

В листях винограду,

Капля дощу

Задивилась

В душу мені,

Тихесенько шепоче

Рідна хата

Теплі пісні весняні,

Зеленими очима

Усміхається поле, –

Співом прикрились

Жайворонки на межі.

Більськ, 13.01.2003

Носимо

Носимо в очах

Нефарбовані жести

З проханням,

Хай настане тиша.

Змучені

Тривогою й чеканням

Келих

Невдач

Випиваєм до дна.

Стараємось

Перервати

Павутинку болю,

Просимо

Раннього дощу,

Щоб напорошив

Мелодій –

Білого вальсу.

19.01.2003

Розмиває

Мій ковчег

Незбутих мрій

Розмиває дощ проминання,

Холодні краплі

Завзято видовбують

Дерево зо стін,

А за стінами

Осінній город

З чорним плотом пустечі.

14.01.2003

Ти знаєш

Не докоряй мені,

Не жалься

Надо мною.

Ти знаєш,

Що кується

В моїх грудях, –

І плачу я

Й сміюсь,

Не вголос,

А душею

В вечірньому саду.

Моє обличчя,

Мальоване журбою,

Є чисте,

Без каплі лжи.

19.02.2003