Політичний театр України перетворює на фарс все, що вчора було трагікомедією. Складається враження, що скоро завіса впаде і конферансьє в формі матроса Желєзняка оголосить про кінець вистави. Аж ні, вистава має тривати вічно, мордуючи нерви політично заклопотаних українців. Нервове напруження неминуче кине нас в стан щасливого рослинного дитинства і на ніч телевізор читатиме нам гарну колискову голосом миловидної тітки з косою: “Спіть, любі мої, ВВП підвищується, ви захищені, ви захищені, ви захищені…” “Велика кааліція” гарячково обгрунтовує свою рятівну місію для кризової України. Обгрунтувати можна будь-що, тим паче за непогані гроші і політичний статус. Дехто може робити це безкоштовно, просто хизуючись власною ерудицією та спортивним інтересом перемагати в дискусіях . Один професор, ще за радянських часів, дуже гарно і впевнено пояснював суть процесу, зафіксованого пером самописця на графіку. Коли спохватились, що графік був перевернутим “догори ногами”, професор уважно глянув на повернутий в нормальне положення папір і так само впевнено і дохідливо знову розтлумачив графік на свій лад. В українській політиці дуже часто буває щось подібне, але замість перевертання в нормальне положення графіка ставлять з ніг на голову всю націю. Так їм зручніше. Якщо хто не витримає, інсульт йому діагноз! Менше буде доскіпливих свідомих громадян і стабільнішим процес демократії! Єдина коаліція “розкручує” самопропаганду і це можна пережити з розумінням, час від часу обтрушуючи “локшину” з втомлених вух і перемикаючи телевізор на серіал про доктора Хауса. Нікого це дуже не здивує, особливо людей старшого і середнього віку, які добре пам’ятають як старанно і надоїдливо “рідна компартія” обгрунтовувала свою керівну і спрямовуючу роль. Нічого дивного, адже більшість теперішніх антикризових рятівників вільної України пройшли добрий комсомольський вишкіл ще й курси ВПШ. Дивує інше: що роблять серед цього рейваху в процесі ліплення єдиної коаліції люди, які називають себе націонал-демократами? Розумію всю складність їхнього становища. Парламент, який загалом на дух не виносить націонал-демократії, взяв їх як живих свідчень присутності демократії і фізичної присутності якогось проценту етнічних українців у парламенті. Дехто навіть в ролі політескорту у вишиванках. Розумніші з рекрутованих мали б щось там обгрунтовувати з позиції національної ідеї чи в кулуарах протестувати проти лінії блоку, а в залі справно і правильно тиснути кнопку для голосування. Націонал-демократи в меншості парламенту – це нонсенс для вільної держави, хоч нормальна прикмета постсовкової “цієї країни”. Тепер настав момент, коли треба перестати грати комедію тим українцям, які волею долі опинились в парламенті і постали перед вибором : бути чи не бути надалі в єдиній коаліції? Жаль залишати теплі окопи депутатських місць і непогане утримання, не хочеться позбутись недоторканності особи і таємничої сили посвідчення нардепа. “Окопи, окопи – жаль вас покидати…”-так співається в гіркі часи і тому цю пісню часто затягують на українських весіллях заходу. Дехто з нардепів-демократів каже, що в коаліцію таки підуть, але це не зрада виборців, в жодному разі. Як тільки подадуть на розгляд їхній проект Конституції, наші обіцяють хором вийти, щоб не бруднитись негідним ділом причетності до не такої зміни Конституції . Грають вар’ята, бо потім скажуть, що їхній голос і так не вирішальний, то ж будуть всіма силами протидіяти будь-яким спробам деяких політичних сил в парламенті приймати рішення на шкоду національним інтересам України . В окопах теж можна воювати…Важко дивитись на все це зі сторони і жаль тяжких переживань рідного нардепа. Не всі витримають перед спокусою увійти у “велику кааліцію”, а факт виходу потім - це вже ні до чого. Головне випхати її, кохану на п’єдестал народної пошани і довіри, щоб надати їй сили діяти іменем українців. Кожен націонал-демократ у цій коаліції вартує дуже багато, як ургумент в користь її легітимності і всенародності. Коаліцію можуть не підтримати менше десяти націонал-демократів. Сумно, але коаліція твориться – значить все продумано до дрібнись і застраховано. Фактично ця коаліція вже діє і першим насторожуючим актом є непомітна подія- нардепи вражаючою більшістю відклали розгляд проекту закону про народні референдуми.