У суботу 18 серпня команда Літфоруму відвідала Сорочинський ярмарок. Звісно, що жодна поїздка не обходиться без пригод (просто здебільшого про них не пишуть), то чому того дня мало бути інакше?

Все почалося з кількості мікроавтобусів, які мали прибути у Сорочинці. Спочатку машин було три, а в результаті поїхала лише одна. Тому не дивно, що там, де за нормальних умов сиділо по дві особи, за такого екстриму помістилося навіть п`ятеро. Слава богу, що на місці водія був лише Усачов. Потім форумівчани втрапили в «тягнучку», де їхню машину з вигуком «баран!» зустрів даїшник. Хоча, можливо, я помиляюся, і це був міліціонер на прізвище Баран, який просто відрекомендувався.

Того дня було дуже спекотно, а на ярмарку – тим більше. До того ж здавалося, що там і яблуку немає де впасти, – стільки приїхало відвідувачів. Неприємно вразила наявність політичної пропаганди: скрізь ходили люди в синьому із прапорами аналогічного кольору в руках. Білборди «прикрашав» президент України. Взагалі на Сорочинському ярмарку можна було знайти практично все, що продається у Києві на Андріївському Узвозі, лише удвічі – втричі дешевше. На кількох сценах проводили конкурси, співали пісень. Організатори поїздки Літфоруму у Сорочинці доволі успішно розповсюджували книги, видані під егідою «Українського клубу», закликаючи покупців гаслами «беремо по-божому – п`ять гривень за кожну» та «дві книжки – знижка».

Приблизно о сімнадцятій розпочався саме виступ представників Літфоруму, де вірші прочитали: Роман Кухарук, Андрій Волошин, Олена Вінницька, Некрасова Марія та Лідія Стрельченко; пісні заспівали Олександр Драндар та Богдан Кійко, а гумористичні сценки показав гурт «Бомбелло», який вдало забомбелив мажорний настрій у глядачів. Ведучим цього всього дійства був Олексій Усачов.

Виступ пройшов «на ура», хоча проводити його було важко з огляду на жарку погоду, баси з іншої сцени, через які майже не чули поетів, та натомлений люд, який вже досить важко сприймав те, що відбувається. Проте про успіх свідчила значна кількість глядачів і те, що після кожного виступу до учасників програми підходили новознайдені шанувальники, які брали координати сайту ЛітературNого форуму та залишали свої.

Увечері після ярмарку всі їхали натомлені, але задоволені. Хоча на цьому пригоди не закінчилися. Форумівці поїхали на озеро, біля якого мали стріти світанок. Та не так сталося, як гадалося. Проти ночі з`явився зловісний начальник кемпінгу, який з не дуже приємними висловлюваннями накинувся на свого працівника, а потім вигнав і нашу команду. Тому ніч провели у дорозі, а на ранок повернулися до Києва.