21 січня у міжнародному центрі імені Степана Бандери за сприяння Андрія Гайдамахи таки відбулося чергове засідання “Літературного форуму”.

Розпочали зустріч поети із Малина: Людмила Морар, Ольга Гура, Наталія Дубровна, які вразили присутніх художнім рівнем творів, продовжили київські письменники: Андрій Волошин (прочитав оповідання), Тетяна Шептовіцьки (поезія), Іван Гаврилюк (розділи роману) та Дмитро Мамчур із короткими гумористичними мініатюрами. У другій половині – відома поетеса та перекладач Валерія Богуславська презентувала шість (!) нових книжок, що вийшли протягом минулого року, прочитала власні вірші та переклади.

Вечір вели Олексій Усачов та Галина Геря.

На вечорі були присутні: Петро Синиця, Роман Кухарук, Олександр Борщенко, Олег Золотухін, Мирослава Ульяніна, Анна Хмельницька, Марія Некрасова, Катерина Синько, Олексій Приймак, Віталій Поврозник, Ірина Попова, Микола Дудар, Ірина Волощенко, Олена Гриценко, Алла Попова, Олена Попова, Юлія Стрілецька та інші.

Людмила Морар (дитячі вірші): глибоке знання дитячої психології, не дидактичні, не нав’язливі вірші, “мокрі білі порошинки”, “калюжомір” – дуже цікаві образи, вірш “Хто чим пахне?” – шедевр (Роман Кухарук); “внуча-павуча”, “а ґава не вагалась, фартушком підперезалась”, “так сиділи ми удвох розмовляли за сімох” – чудові рядки, симпатичні дитячі віршики, але трапляються неточні рими (Валерія Богуславська); “хто у ліс, а хто по дрова, на печі сидить корова” – дуже сподобалося, вірш про піраміду також дуже цікавий (Галина Геря); ваші вірші - світоч для дітей (Олексій Усачов).

Ольга Гура (поезія): вразила своїм характером, стилем (“я відстала від своїх”, “осінь спалила оберіг”, “луки в полиновій сивині”, “гойдання на воді тремтливого листка”, “ти скажеш то була Марія, та де ж, то була смерть”) (Роман Кухарук); є енергетика і пружність, “споріднена багряно з падолистом” – гарно, але зловживання часткою “чи”, деякі слова зливаються (Валерія Богуславська); багато рядків сподобалося (“свою печаль примножила сама” ), “втоМА МИЛЬ” - зливається (Галина Геря).

Наталія Дубровна (поезія, прозові замальовки російською та українською мовами): треба визначитися з мовою, є талант, своя філософія, “признатись в коханні дорозі”, “дорогу сжирает тьма”, “я напишу цветами свои стихи” – цікаві рядки, “антизаговор” – цікаво як ідея (Роман Кухарук); є над чим працювати, дієслівні рими, “о волюшке-воле в сыром каземате” – 19 вік за рівнем (Валерія Богуславська).

Андрій Волошин (проза): сучасно, цікаво, цинічно, “сенс життя не в тому, за що живеш, а в тому, за що помреш” – цікава думка (Галина Геря); за ним плаче проза, але оповідання, як конспект, його треба оживити (Роман Кухарук); дуже смішно і дотепно, але багато русизмів (Валерія Богуславська); його оповідання – по суті схоже на соціологічне дослідження сучасної молоді (Олексій Усачов).

Тетяна Шептовіцки (поезія): є русизми, вади початківця, але талант є, це видно: ”моя любов тихенькою була”, “і у сни свої кольорові не запрошує янгол зла”, “той, хто марить в золоті природи” (Роман Кухарук); наголоси не правильні, “прекрасна пісня чарівна” – тавтологія, але вислів “я просто душа” – дуже сподобався (Валерія Богуславська); “і пси понищать свої буди, і Україна буде, буде” – ці рядки можуть бути окремим віршем, ще сподобалося: “лагідний смуток”, “тебе я хочу побачить, щоб вирішить більше не жить” (Галина Геря).

Іван Гаврилюк (розділи роману): герої ненатурально говорять, так писали діалоги два сторіччя тому, “роби ТЕ, ЩО я пропоную” – авторська глухота, але “моя дупа хоче подумати” – це вже характер героя, що проривається крізь пластмасову мову (Роман Кухарук); про якість великого твору важко судити із уривку, багато русизмів, неточних виразів (Валерія Богуславська); про дупу – це просто бестселер (Олексій Усачов).

Дмитро Мамчур (гумористичні мініатюри): витончені, інтелектуально довершені і смішні мініатюри (Роман Кухарук); “та що це так він мене тхне, та то натхнення у мене” – це просто крилата фраза тепер (Галина Геря).

В другій половині зустрічі відома поетеса і перекладач Валерія Богуславська прочитала власні вірші та переклади Багрицького, єврейських поетів, Байрона, відповіла на запитання. “Переклади не дають мені тупцювати на місці, вони розширяють рамки” – сказала Валерія Борисівна. На запитання про те, якого б автора хотіла перекласти, але не наважується, Валерія Борисівна відповіла: “Це Байрон, я довго вагалась, довго до нього підступалась, але переклала і продовжую перекладати”. “Мене сьогодні вразили переклади Багрицького, те, наскільки точно і сильно передана його енергетика” (Роман Кухарук). “Володарка химер, обтяжена скарбами” – цей образ найбільш запав у серце (Олексій Усачов). Наостанок, поет Микола Дудар прочитав вірш, присвячений Богуславській.