19 листопада у міжнародному центрі імені Степана Бандери за сприяння Андрія Гайдамахи відбулося чергове засідання “Українського клубу”

У першій частині творчої зустрічі гості - поетка із “Радосині” Ольга Ольхова та “смолоскипівка” Світлана Богдан прочитали свої вірші, також оповідання прочитав Ігор Сокол, у другій половині – Галина Геря прочитала вірші із поетичної збірки “Сутінки снів”, яка невдовзі вийде із друку, потім відбулося обговорення.

Вечір вели Олексій Усачов та Галина Геря.

На вечорі були присутні: Петро Синиця, Валерія Богуславська, Вікторія Шпак, Роман Кухарук, Оксана Скакодуб, Анна Трохименко, Олена Райчева, Галина Щербак, Людмила Ремез, Олександр Борщенко, Олена Вінницька, Вікторія Осташ, Валерій Дубас, Іван Сміян та інші.

Ольга Ольхова та Світлана Богдан вразили слухачів своїм талантом і несхожістю. Ольга Ольхова: дуже ніжна, жіноча поезія, вона ніби боїться поранити слово, “свіжість” віршів, “мені тут тісно, відпусти, я поживу на підвіконні” – дуже сподобалося (Валерія Богуславська); попри ніжність, є характер, глибина, точно передається жіноча психологія – “ти відігрієшся і зникнеш”, “я негоди пересиджу в собі”, я відкрив для себе талановиту поетесу (Роман Кухарук); чудові глибокі образи, є тяга до лаконізму (Вікторія Шпак); “диван-причал” – чудовий образ (Олександр Борщенко); “пишу дощем листа” (Петро Синиця). Світлана Богдан: багатовимірність образів, є іронія, могла б писати чорний гумор, якого так не вистачає українській літературі, вразило: “Божий син піде і не поколить ноги”, “вона скеля в душі океану”, “собаки злижуть пил у тебе з лоба”, “годинник робить вигляд, що іде”, “хто просить мало – отримає трохи” (Роман Кухарук); багато образів, загострена спостережливість – “радіо в екстазі передає прогноз погоди”, “до церкви ... або до супермаркетів”, “жне своє срібне похилене жито” (Валерія Богуславська); “собаки слідом бігтимуть п’ять станцій” (Петро Синиця); поетеса цікава, “вреднічає” кумедно (Вікторія Шпак). Ігор Сокол: не зрозумілий жанр оповідання, не передано жіночу психологію, хоча оповідь від жіночої особи (Роман Кухарук); оповідання не зрозуміле (Валерія Богуславська); хотілося більше образів (Петро Синиця); в різних ритмах переливання епох – це сподобалося, “жіноча Робінзоніада” – гарний образ (Вікторія Шпак).

В другій частині вечора Галина Геря коротко розповіла про себе (“хімік і лірик”, очолює київську організацію “Літературного форуму”), прочитала вірші зі збірки “Сутінки снів”, відповіла на численні запитання. Мова заходила про поняття пасіонарності, сутність натхнення, роль критики у розвитку письменника, архетипи, підсвідомість, поети-пророки та інше. Роман Кухарук: “вогонь, загорнутий в слова” (І. Франко), Галина має цей вогонь, і щоб вона не писала – це вогонь; Валерія Богуславська: чудові образи, але забагато пише, не перетравлює, інколи не вистачає глибини, потрібно ще прополювати вірші; Олександр Борщенко: великий прогрес Галини мене тішить; Петро Синиця: помітив ривок вперед, але знайшов наповзання слів; Вікторія Шпак: багато образів, що сподобалися, але не варто так багато читати, треба ретельніше відбирати.