Як і заповідалося, 19 березня потеса з Полонного Зінаїда Олексенко відкрила сезон авторських вечорів авторів не з Києва і не з Київської області.

Сама вона народилася у Миргороді на Полтавщині. Працює керамістом на порцеляновому заводі у Полонному, пише вірші. Має сина і внука.

У зв`язку з легкою застудою Валерія Богуславська передоручила ведення вечора Вікторії Шпак, з чим вона легко, достойно і елегантсько справилась.

Обговорення було достатньо толерантним і цікавим. Анатолій Удодик (“Їй уже однаково на критику. Бог зліпив людину з глини, а Зінаїді доручив зліпити все інше. Поезія нагадує бароко. Порада – не треба ховати свою тендітність, а бити і бити словом”), Микола Дудар (“Моя землячка, майже. Нікому не кажіть, що ви не поетеса. Ваша поезія дуже приваблива.”), Галина Геря (“Різноманіття кольорів, поезія просто насичена малярством. Подекуди є саморозжовування”), Олексій Усачов (“В авторському виконанні звучить і сприймається по іншому. Цинізм мистецтва – “співають солов`ї на цвинтарі старому”. Треба видати книжку афоризмів. Ви спробували і розкрили філософію глини”), Оксана Щербань (“Вірші маляра і поета. “І відлуння, і творчого поту краплинка” – її поезія”), Петро Синиця (“Вона змогла втекти від буднів, бо краса чекала на її турботи. Маємо поета-філософа. Як казав Сковорода – курятко родиться, коли яйце псується. Якби всі кидали вірші у брудний світ, він би став чистішим. Хай політики увійдуть в себе і маски тоді з них впадуть”), Олександр Борщенко (“У пейзажній ліриці відчувається рука художника. Не розплямлені плями. Жінка про одиноких жінок написала гарно. У кожному афоризмі – цвях, і то добрячий цвях”), Олексій Ганзенко (“У книжці вірші різняться до і після 49 сторінки. Є штампи як віруси. Варто навчитись вирізняти ці штампи, а потім їх вилучати. Негаразд з наголосами”), Людмила Ремез (“Вірші з філософським змістом. Поезія змушує думати про життя і смерть”), Марія Некрасова (“Вірші меланхолійні, але життєдайні і життєствердні, з надією на добре майбутнє. Пише людина соковита, наповнена життям”), Олександр Драндар (“Багато громадянської лірики, але ненав`язливої”), Мирослава Ульяніна (“Гарне враження. Поезія на одному подиху”), Вікторія Шпак (“Гончарна філософія – антична. Дуже індивідуальна поезія і дуже екзистенційна. Вміння спостерігати за собою під час творення. Є какофонія. Слова мають бути контекстуально слушно розміщені”).

Роман Кухарук підсумував обговорення пропозицією до авторки сформувати книжку “Між серцем і Богом” для видання в “Українському клубі”.

На початку вечора своїми віршиками дебютувала Уляна Кухарук.