Склалося так, що уже третій вечір поспіль Літфорум має справу з вельми талановитими авторами: Лідія Руденко з Миронівки, Лідія Ковтун з Білої Церкви та Іван Стрічан з Яготина.

Іван Стрічан – відомий поет, член НСПУ, автор однієї книжечки, інвалід. Його рукопис потрапив до Літфоруму через Яготинську бібліотеку, яка вельми опікується цим автором.

Оскільки Даяна Руденко з Білої Церкви принципово проіґнорувала свій авторський вечір у Києві, було вирішено натомість провести вечір Івана Стрічана, оскільки його книжка “Весна неозорима” готується до друку у видавництві “Український клуб”.

Ведуча вечора Тетяна Винарська надала слово Романові Кухаруку, який прочитав вірші автора.

Потім традиційно розпочалось обговорення: Катерина Сівкович (“Він тримає світ у душі, це страшенна глибина. Він міцно обіймає цей світ, він його не відпустить -- буде жити вічно. В нього немає образи на світ – тільки вдячність”), Анна Хмельницька (“Почуття глибокого світлого суму, почуття безмежжя. Людина і всесвіт -- єдність”), Микола Дудар (“ Автор світ обійняв і вибрав свій шлях. І зафарбував його. Думки широкого хреста. Він нас переносить з картини в картину.”), Олег Золотухін (“Вся його поезія пронизана мудрістю. Думка випукла, дана в реальному відчутті. Ця поезія змушує думати про багато що – про життя. Порожніх віршів просто нема”), Іван Гайворон (“Твори цілком здорової людини”), Оксана Щербань (“У віршах нема туги, а є сила. Сільський побут стає образами. У нього все світле і красиве. Він вибрав собі світлу дорогу.”), Галина Геря (“Хочеться з цією поезією побути на самоті. На тлі скалічених душ ця душа дуже здорова. Поезія складна, високоінтелектуальна”), Олександр Борщенко (“У кожному вірші високохудожній образ. Чудові римовані вірші і багата лексика”), Костя Бомбело (“Гарна поезія, але є й зауваги”), Петро Синиця (“Мені пощастило, що я цю поезію почув. Він не в хащах простоти, а на вершині простоти. І він себе переживе.”), Анна Задорожна (“Я дуже би хотіла поспілкуватися з цією людиною, бо вона знає відповіді на безліч запитань.”), Валерія Богуславська (“Це велике щастя, що є стільки доброї поезії. Вірш про батька гідний хрестоматії. Чимало вдалих неологізмів. Є й неоковирності, які легко виправить редактор.”), Олексій Усачов (“Чимало реальних деталей, що стають художніми образами. Чудова емоційна пам`ять. Вірш живий, бо автор передає його словами. Передає настрій, кольори, тони, напівтони. Звичайні речі каже незвичайно”), Тетяна Винарська (“Скажи мені, щоб я тебе побачив. Не живе жартома, а по дитячи щиро і по божому вірно. Книжка – філософський альбом. Живий погляд живої людини”).

Роман Кухарук подякував усім присутнім за оцінку творчості автора і пообіцяв пришвидшити час виходу книжки у світ.

Перебіг обговорення записано і буде передано Іванові Стрічану. Він також отримає блокнот з автографами всіх учасників вечора.