Петро Луста не зважаючи на свою поламану руку і свій поважний вік, все таки приїхав на свій авторський вечір і провів його блискуче.

Головуючий на вечорі Анатолій Удодик ознайомив присутніх з автором, а далі вже сам Петро Трохимович взяв вечір у свої руки. Бадьорим голосом він оповів про своє життя, прочитав лірику та гумор.

Обговорення було гострим, непримиренним і разом з тим доброзичливим.

Олег Золотухін (“Нема що обговорювати”), Валерія Богуславська (“Віршів як таких нема. Він – продукт радянської системи. Писав і про те, і про інше. Вийшло ні про що. Ви знаєте мову, але нехтуєте нею. Є цікаві рими. Алмаз є, але він брудний і необроблений. Треба поважати мовою, якою пишете”), Єгор Ступаков (“Стану на захист автора. Мені вірші повністю сподобались. Він вартий своїх віршів, а вірші варті автора”), Вікторія Шпак (“Вірші з впливом різних епох. Є несподівані образи і для самого автора”), Людмила Ремез (“Я його знаю давно. Діяв час, в якому автор жив. Треба працю шанувати”), Микола Дудар (“Ми сьогодні відчули, які ми були колись. Що є поезія, яка має бути – це урок для Літформу. Енергетика в автора є”), Олексій Ганзенко (“Явище в літературі Миронівщини. Ентузіаст. Людина іншої епохи, її продукт”), Тетяна Винарська (“Лірика зрозуміла. Але є недоречності. Є деколи серйозно написане, але виглядає смішно. Майстерно читає.”) Андрій Слєзєнко (“Трохи перепочив від буденних справ. Якщо людина творить – це добре. Якщо творить стільки років – це дуже добре”), Галина Геря (“Час і оптимізм – визначальні у цій творчості”), Лідія Руденко (“Цікава думка молодих. Ми тут люди надзвичайно різні. Я не можу зрозуміти модерністів. Він чудовий модельєр.”), Анна Хмельницька (“Треба бути людиною дуже творчою, аби так довго творити. Треба мати велику душу”), Олексій Усачов (“Луста – цільна, цілеспрямована і щира людина”).

Роман Кухарук підсумував вечір своїм баченням творчості Лусти, відзначивши його талант, енергетику, знахідки, засудивши еґоцентризм у творчості.

На вечорі також був присутній Олег Буцький з Коростеня.