17 листопада відбулось чергове засідання "Українського клубу". Ішлося про річницю помаранчевої революції. Учасники знову розділились на крикунів і експертів, проте експерти переважали.

Модерував Андрій Єрмолаєв.

Відрадно, що представники Літфоруму тримали себе в рамках пристойного і не виходили за рамки оціночних суджень.

Голова правління ЛФ Роман Кухарук вдався до репліки на адресу Євгена Копатька і Владіміра Малєнковіча, які вважають, що помаранчева революція була не потрібна і що від неї програли всі. Репліка звучить так: "Непотрібність Майдану - це те ж, що і непотрібність землетрусу. Землетрус, може і не був потрібен, але він був, і ми знаємо, хто його спровокував. Щодо виграшу-програшу: виграв той, хто грав, програв той, кого грали".

Генеральний директор ЦПР Олексій Усачов у своєму виступі зазначив, що Майдан є неперебутнім явищем в історії України. Перед країною все ще стоїть питання зміни еліт і проблема виховання якісно нових лідерів.

Експерт Іван Рибалко зокрема зазначив: "Треба говорити про Майдан як про феномен, а не як про революцію. У нас ніхто не платить за мир і не збирається платити. Майдан - несподіванка для коаліції "Сила народу", це було мирне випускання пари, це соціально-психологічна подія."

Роман Кухарук у своєму виступі зазначив: "Українець внаслідок Майдану знайшов самоідентифікацію не в телевізорі, а в суспільній єдності. Звідси братання на Майдані, звідси гасло "Схід і Захід разом". Людина знайшла себе, знайшла в собі силу боротися за елементарні права. Чому? Бо з`явилась можливість втратити те, чого, в принципі, не було, але чого дуже хотілося. Опріч всього іншого людина знайшла позитив у своїй країні і знайшла цей позитив у світовому дзеркалі. Цей позитив став джерелом натхнення, надії і перспективи. Влада розчарувала? Так. Але вона не заважає самореалізуватись. Мені не заважає. Тому така влада мене влаштовує, бо я можу її змінити і бачу її в ЗМІ, якою вона є. Майдан - це результат політтехнологій. Але чому вони спрацювали? Бо врахували очікування. Який позитив Майдану? Українці вибороли два права: право вибору і право на правду у ЗМІ. Негатив: система залишилась незмінною. Нову команду накриває, перемелює, зневолює, розтирає на порох невблаганна, небездоганна державна машина. Невирішене національне питання в Україні: мовна, інформаційна, культурна окупація триває. Еліта не усвідомлює своїх національних інтересів і здає все без бою. Українець не маю вибору - і це погано. Заблокування партійної системи - іменні блоки замість партій, що мають взяти на себе політичну відповідальність - це топтання на місці, повернення нас у 2002 рік. Звідси висновок: потрібна проукраїнська політична сила з харизматичним (новим) лідером, яка в січні наступного року заявить про свою свідому неучасть у виборах 2006 року, задекларує нову програму розвитку для України в усіх сферах. Ця сила має опиратися на сильне, креативне експертне середовище, яке хоче брати участь у формуванні України майбутнього."