3 листопада у приміщенні конференц-залу НАН України відбулось чергове засідання „Українського клубу”, присвячене зовнішній політиці України останнього часу. Модератором заходу був Володимир Лупацій. У роботі круглого столу взяли участь Олександр Чалий, Костянтин Грищенко, Андрій Єрмолаєв, Іван Салій, Олександр Сушко, Владімір Корнілов, Сергій Толстов, Євген Копатько, Валерій Чалий, Владімір Малінковіч, Олексій Усачов та Роман Кухарук.

У своєму виступі голова правління „Літературного форуму” Роман Кухарук зокрема зазначив: „Я, як громадянин України, вважаю, що відсутність Олександра Чалого і Костянтина Грищенка у системі зовнішньополітичного відомства – втрата для держави. Я не спеціаліст у цій сфері, але ця сфера впливає на мою діяльність і на моє життя. Тому кілька слів з цього приводу. Зовнішня політика держави за останній рік характеризується тим, що її можна поділити на етапи. Тобто, два уряди – два етапи. Перший етап. Ющенко збирає нагороди і роздає обіцянки. Перевага надається Польщі і Грузії. Прем`єр невиїздний. Дуалізм Рибачук-Тарасюк. Посли не міняються. Другий етап. Нагороди вичерпано. Обіцянки не виконано. Прем`єр виїздний. Перепалка Тарасюк-Орел. Недипломатична дискусія з присмаком особистого. Посли міняються гамузом. Рибачук відсторонений від Євроінтеґрації. Усі 15 років незалежності перед Україною стоїть чотири вагомих завдання у зовнішньополітичній сфері. 1. Захист інтересів українців у світі. 2. Культурна присутність у культурному світі. 3. Погляд на світ українськими очима. 4. Створення інституту презентації України у світі. По першому пункту. Бачимо недостатню національну свідомість апарату амбасад. Перед ним стоїть дилема: ідея чи гроші. По другому пункту. Спасіння утопаючих – справа рук самих утопаючих. Культурні центри відсутні. Мінкульт репрезентує традиційне мистецтво за кордоном. Показовим є євробачення. Самодіяльність Руслани – 1 місце. Самодіяльність Томенка – 20. По третьому пункту. Відсутність корпунктів чи бодай власкорів провідних українських каналів, агентств і часописів за кордоном змушують українського споживача інформації дивитися на світ чужими очима. По четвертому пункту. В країні відсутній інститут іміджу держави за кордоном, що покликаний провадити аналіз, продукувати проекти рішень, сприяти формуванню єдиної державної політики у цій сфері."