Інформагентство УНІАН, м. Київ, 3 грудня 2008 року

Сьогодні Україна знаходиться у стані перманентної політичної кризи. Це, у свою чергу, посилює економічну кризу, викликану світовою фінансовою кризою, та негативно відображається на добробуті наших громадян. Київська міська організація Єдиного Центру має на меті запропонувати чіткі кроки по подоланню політичної кризи, давши глибоку та чесну відповідь на чотири запитання:

• Що у нас відбувається?

• Які причини призвели до цього?

• Що робити?

• І як це зробити?

Отже, Що у нас відбувається?

Перше, За два з половиною роки ми обрали два парламенти і стоїмо на порозі виборів третього.

Друге, За неповні чотири роки ми маємо чотири уряди і знаходимося на порозі формування п'ятого.

Третє, У нас серйозна політична криза.

В парламенті безлад. Людям набридло спостерігати за цим безладом.

Вони не вірять в ефективність роботи цього складу парламенту, але вони і не вірять, що вибори можуть щось змінити.

Люди просто не бачать виходу з політичного глухого кута, а політики не пропонують варіантів виходу з цієї ситуації.

Четверте, Сьогодні в країні серйозна економічна криза.

Падає курс гривні.

У країні сама висока інфляція протягом останніх 8 років.

Країні загрожує безробіття, масштаби якого ми не бачили з 2000 року.

Уряд завів країну в економічний глухий кут і не знає шляхів виходу з неї.

Наступне питання - Які ж причини цієї тупикової ситуації?

Дрібних причин багато.

Але є дві головні. На них і зупинимось.

Перша причина - це зміна моделі влади в Україні з 2006 року.

Ми стали парламентсько-президентською республікою.

Сьогодні у нас головний парламент і прем’єр.

Але реформа проведена таким чином, що сьогодні незрозуміло, хто і за що відповідає і які в кого повноваження.

І найстрашніше: у кожного високо посадовця є можливість перекладати відповідальність на всіх, чим всі успішно і займаються.

Друга причина – зміна моделі виборів у 2006 році.

Ми тепер голосуємо не за конкретних депутатів, а за партійні списки.

Що ми отримали?

Виборці не знають тих, за кого голосують, у кращому випадку – їм відома лише перша п'ятірка.

Склад депутатського корпусу формують не виборці, а партійна верхівка кожної політичної сили.

Депутати служать тим, хто включає їх у списки, а не тим, хто за них голосує.

Це призвело до безвідповідальності депутатів та диктату партійних лідерів.

Виборцям після виборів навіть немає до кого звернутися.

Що робити?

Перше, Якщо парламентсько-президентська модель влади не виправдала себе - її треба змінювати.

Тому Єдиний Центр за сильну президентську модель влади в країні.

Президента обирає народ.

Народ хоче, щоб президента ніс відповідальність перед людьми. І це правильно.

Але для цього президент повинен мати повноваження. Він повинен формувати уряд, призначати прем'єра і разом нести відповідальність.

Друге, Для того, щоб президент не зміг вирости в авторитарного правителя або ще гірше в диктатора, ми повинні мати противагу - сильний парламент.

Але парламент має обиратися за відкритими виборчими списками як на виборах у Верховну раду, так і на виборах до місцевих рад.

Такий законопроект внесений народним депутатом, головою єдиного Центру І.Крілем до Верховної Ради.

За цієї системи партія буде формувати не виборчий список, а висувати своїх кандидатів у кожному виборчому окрузі.

І тільки за результатами голосування в кожному виборчому окрузі за конкретного кандидата від конкретної партії буде формуватися виборчий список кожної партії.

Це підвищить якісний рівень депутатів, збільшить їх відповідальність, а також зменшить партійний диктат.

Як це зробити?

Перше, у Верховній Раді необхідно найближчим часом обрати спікера.

Це має бути людина, яка зможе забезпечити формування коаліції у новому форматі.

Друге, нова коаліція повинна взяти на себе відповідальність за стан справ у державі.

Третє, ця коаліція повинна відправити популістський і непрофесійний уряд Тимошенко у відставку і сформувати новий склад Кабміну, який врятує країну від катастрофи.

Це три першочергові завдання.

Далі Уряд має зупинити сповзання країни в економічну катастрофу.

А Парламент має зайнятись зміною моделі влади та зміною виборчої системи.

Якщо цього не відбудеться найближчим часом у Верховній Раді, то є єдиний варіантів немає - необхідно йти на вибори.

І вже після виборів вирішувати і тактичне, й стратегічне завдання.

Але для цього необхідно близько 5 місяців.

Зволікання може виявитися смертельним як для країни, так і для людей.

***