16 вересня у рамках Міжнародної виставки реклами, маркетингу, ЗМІ "REX-2008" відбулась спроба провести круглий стіл "Соціальна реклама в Україні: тенденції та перспективи", на який були запрошені державні чиновники, рекламісти та представники інститутів громадянського суспільства.

Учасники та гості заходу за неповні дві години намагались озвучити основні тенденції та проблеми, які стають на заваді розвитку соціальної реклами в Україні.

Повноцінне обговорення теми у форматі круглого столу трансформувалось у висловлення позицій основних учасників ринку соціальної реклами в Україні.

Позиція державних органів, завдання яких створювати умови та регулювати ринок соціальної реклами:

· Соціальна реклама - дуже важлива складова здійснення державної політики, зокрема в питаннях соціального захисту населення.

· Україні потрібен спеціальний закон, який буде регулювати і створювати умови для повноцінного розвитку соціальної реклами.

Представники Рекламної коаліції озвучили своє бачення ситуації:

· Потрібно виховувати замовника соціальної реклами, тобто структури, в основному державні, які виступають в Україні найбільшим замовником соціальної реклами.

· Потрібно чітко розмежувати терміни "Соціальна реклама" і "Державна реклама", оскільки державні структури замовляють рекламу, яка не завжди стосується соціальних послуг.

· Рекламісти готові витрачати свій час на створення соціальної реклами, бо це престижно, можливість отримати міжнародні нагороди, сформувати сильний бренд.

Позицію інститутів громадянського суспільства озвучив Голова правління Українського фонду благодійників Яків Рогалін:

· Завдання соціальної реклами - продати громаді участь у добрих справах.

· Не потрібно створювати спеціальних законів для регулювання ринку соціальної реклами, а потрібно скасувати усі пільги для замовників соціальної реклами. Як наслідок - зникнуть усі, хто використовує цей інструмент для власних корисливих цілей.

За результатами заходу можна зробити такі висновки:

· Учасники ринку соціальної реклами розмовляють різними мовами та оперують різними інструментами, які вважають абсолютно правильними.

· Значна частина коштів, які спрямовуються на соціальну рекламу, використовуються неефективно. Валентина Клєщикова-Матвєєва, представник Державної служби зайнятості, не змогла чітко відповісти на запитання "Яка ж сума коштів була витрачена минулого року на соціальну рекламу". Виникає питання як замовник здійснює моніторинг витрат на соціальну рекламу та її ефективність.

· Інститути громадянського суспільства, які ефективно надають соціальні послуги, при створенні соціальної реклами практично не залучаються. В Україні, соціальна реклама фактично підмінена рекламою державних послуг, які часто не відповідають реальним потребам тих цільових аудиторій, на які спрямована соціальна реклама.

Якщо учасники рекламного ринку не знайдуть спільної мови, то нам, споживачам соціальної реклами, ще довго доведеться "насолоджуватись" білл-бордами типу "Мер усіх киян" чи шпалерами "Київ - місто квітів" і ламати собі голову над питанням "Хто за цим стоїть?