Літературний форум

* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

Двох 19-річних мешканців Львова завербували російські спецслужби, які видавали себе за співробітників СБУ. Юнаків переконали, що вони беруть участь у спецоперації проти «ворогів України», і доручили підпалити поштове відділення та двері кількох квартир. Це була спроба експлуатувати патріотизм українців та їхню довіру до правоохоронців, щоб використати їх для підривної діяльності.

* * *

Президент Фердинанд Маркос-молодший у вівторок очолив інспекцію майже завершеного мосту Камаланіуган, який з'єднає північно-східну та північно-західну частини провінції Кагаян.

Після завершення будівництва вантовий міст довжиною 1580 метрів з'єднає міста Апаррі та Камаланіуган. Це єдиний міст, що перетинає річку Кагаян у найпівнічнішій частині Кагаяна.

* * *

Кандидат у президенти від партії Гоміньдан (Гоміньдан) Хау Лунбін сьогодні оголосив про свою політику щодо обох боків протоки, заявивши про намір відкрити представництва Гоміньдану в Пекіні та Шанхаї. Речник Ради у справах материкового Китаю Лян Веньцзе заявив, що консультації та обміни між сторонами протоки повинні залишатися офіційними, оскільки це найкращий підхід.

* * *

США зможуть передати Україні лише 20-50 ракет "Томагавк" – цього недостатньо, щоб змінити хід війни, – FT.

«США мають близько 4150 ракет «Томагавк», але зможуть передати Україні лише кілька десятків. Нові закупівлі обмежені», — колишній чиновник Пентагону Марк Канчіан

БЛОГИ

Блог Романа КУХАРУКА

Блог Дмитра ГАВРИЛЮКА

Блог Миколи ГНАТКА

Блог Оксани БЕЛЯКОВОЇ

Блог Миколая МЕЛЬНИКА

Блог Вячеслава CІВЧИКА

Блог Антона ВАРВАРИЧА

Блог Вячеслава СНІЖКА

Блог Галини КОСЯН

Блог Тетяни ІВАНЧУК

Блог Євгена ПАСТУХОВА

ПОЗИЦІЯ

ЛИСТ ІЗ ДУБНА

15:17 07.09.2007

Письменнники розучились писати. Листи. Микола Пшеничний ще не втратив цю унікальну здатність, і це дуже добре. Вміщаємо один з них тут, на нашому сайті.

Колись бабахнула бомба атомна

Чи то на Гіросіму, чи то на Нагасакі

Цього числа, але ще краще написав

Зовсім юний Грицько Чубай у Дубні,

Що над рікою Іквою. І цей катрен,

народжений всередині 1960-х

здається й досі ніде не друкований,

то нехай буде хоча б так, епістолярно,

в єдиному примірнику, позаяк

все геніяльне – не повторюється:

От якби стрястись такій біді –

Щоб на вашу хату бомба впала:

Ти б без рук лишилася тоді

І мене б ногами обнімала.

Добрий день, Романе.

Дякую. Усамітнився. Перечитав твоє „Прощальне вино”. Подумав. Ще раз погортав. Й перечитав навиворіт. Безперечно, цікаво. Інколи навіть – файно.

Багато що зачепило за живе.

Але раптом на сторінці 53-й „Прощального вина” зустрівся знов із Леонідом Голубовичем, якого давно знаю, перекладаю. Колись дав йому із Мінська телеграму в його рідну вьоску Вароніна Клєцкого району Мінскай вобласці: „Чакай завтра. Буду. Мікола Пшанічни”. То був кінець грудня совіцького періоду, коли автобуси майже не ходили, особливо під вечір, а я таки добрався до Клєцка, дочекався якогось припізненого транспорту під назвою „Мінск-Пінск”, доплентався до якоїсь пущі білоруської, а потім під майже тридцятиградусним морозом чалапав чорним, голим, сумним лісом-пралісом кілометрів вісім, а таки добувся о півпершої ночі до його хати, постукав у вікно на березі якоїсь річинки, розбудив його матулю стареньку, а вона й каже: „Мікола??? Цябе Льоня чакав-чакав і сказав: „А той Мікола, з яким ми ніколі нє сустракаліся, -- брахун”. І Льоня пайшов на вєчаркі...” Матуля Льоню знайшла. Поки вона бемкала вьоскою у цих пошуках – я сів за Леонідову друкарську машинку, намацав клапоть чистого паперу, погортав ошатного тома янки Купали на столі, вичитав на якійсь сторінці рядок «Чутна воучи рогат», згадав оті вісім кілометрів через пущу запропащу…

Тримай правицю. Написати коротшого листа я просто не маю часу, тож даруй уже мені грішному.

Микола Пшеничний.

м. Дубно

Всі статті розділу "ПОЗИЦІЯ"