Від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна – така кара чекає на підприємця за незаконне оформлення банківського кредиту

Широкий вибір кредитних програм у банківських установах активізував купівельну спроможність громадян на ринках нерухомості та товарів народного споживання. Відомо, що для оформлення кредиту необхідно подати в банківську установу довідку про доходи. Це може створити значні труднощі для тих працівників, які отримують левову частку заробітньої плати «в конверті». Адже на офіційні 600 – 800 грн. не отримаєш кредит на автомобіль, дорогу побутову техніку чи придбання квартири. Але злочинців це не спиняє, і вони, задля власних матеріальних статків послуговуються фіктивними довідками про доходи.

Так, директор столичного підприємства «М», яке між іншим займалося виробництвом будівельних матеріалів, вирішив за допомогою спільника – громадянина «Н» нажитися на банківському кредиті. Так, підприємець вніс до трудової книжки пана «Н» неправдиві відомості про те, що він нібито працює на його фірмі на посаді керівника відділу маркетингу. Після цього директор видав йому завідомо неправдивий документ – довідку про доходи.

Спритник «Н» одразу поспішив до одного зі столичних банків для оформлення грошового кредиту. Отримавши за фіктивною довідкою про доходи значні кошти, громадянин «Н» направив їх на легалізацію доходів( на придбання сировини та матеріальних цінностей для потреб підприємства). Впевнившись, що ніяких наслідків, а тим більше кримінальної відповідальності за це не настало, спільники через місяць наважились оформити ще один кредит, використовуючи ту саму схему. Цього разу пан «Н» пішов до іншого столичного банку з новою фіктивною довідкою про доходи. Отримавши кредит, кошти віддав директорові фірми «М» для придбання нового автомобіля «Шевроле Лачетті».

Ця спроба стала останньою для шахраїв. Податківці столиці вчасно виявили злочинну схему горе-підприємців. Прокуратурою одного з районів столиці було порушено кримінальну справу проти директора підприємства «М» за ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України*. Слідство триває.

* ст. 209 ч. 2 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.