4 червня, м. Київ. Відбулась прес-конференція на тему «Відношення населення до безпеки атомних електростанцій (АЕС)» за участю Олексія Висоцького (дослідницька компанія «КМ – група»), Олексія Пасюка (Національний екологічний центр України) та Марини Богданович (Інститут гуманітарних та екологічних технологій міжнародної Академії інформаційних технологій).

Мета заходу - презентувати результати дослідження щодо поінформованості населення України про безпеку АЕС, яке проводилось в рамках східноєвропейської ініціативи вивчення громадської думки щодо питань безпеки атомної енергетики.

Результати дослідження показують:

- Більшість населення не довіряє засобам масової інформації та органам влади в питаннях, що стосуються АЕС на території України.

Українці частіше запам’ятовують інформацію, що стосується сучасних проблем навколо Чорнобильської АЕС. - Значна частина громадян навіть не відстежує інформацію про інші атомні елетростанції України.

- Громадяни України сприймають майже всю інформацію про АЕС в негативному спектрі. Серед можливих причин - Чорнобильська катастрофа та/чи незнання або відсутність бажання знати більше.

Олексій Висоцький наголосив, що згідно з проведеним опитуванням, тільки 7% населення України знають про план переходу на постачання палива з російського на американське. Ще 43% населення чули про це і 50% дізнались про це вперше.

На думку експертів, така зміна в постачанні може призвести до зниження безпеки українських АЕС, до того ж, американське паливо дорожче. Політики пояснюють таку необхідність заміни пального необхідністю зменшити залежність від Росії.

Марина Богданович зауважила, що треба зацікавити населення питаннями атомної енергетики через ЗМІ, залучити до вирішення питання «бути чи не бути АЕС в Україні?». Але не все так просто і з громадським контролем проблем атомної енергетики - як на практиці відбуватиметься такий контроль, досі залишається невідомими українському керівництву. Влада часто не готова слухати населення і при вирішенні більшості питань не потребує цього.

Існує також інша проблема, яка випливає з цього переходу на американське пальне: Україна має створити місця для утилізації відходів, тому що американська сторона за законами США не може утилізувати відпрацьоване пальне у себе (зараз Росія забирає відходи на свою територію для захоронення). Дослідження показують, що майже 80% населення України - проти створення місць захоронення в Україні. Існують сумніви, що до думки населення хтось прислухається, якщо рішення про будівництво сховищ вже прийнято.

Олексій Пасюк повідомив, що з 2006 року йде дискусія про заміну російського газу вугіллям та атомною енергією України. Це також має сприяти зменшенню залежності України від Росії. Теоретично таку операцію легко уявити. На практиці все, як завжди, відбуватиметься складніше, адже Україна забезпечує себе власним ураном лише на 7%. Більша частина постачається з тої ж таки Росії, а переобладнання систем опалювання на новий тип палива дорого коштуватиме самій Україні.

Треба зазначити, що українці слабо поінформовані в сфері атомної енергетики, але й влада зі свого боку майже не намагається обговорювати з населенням питання безпеки АЕС. Громадяни вважають, що в наш час питання про будівництво нових атомних станцій приймаються закрито політичною елітою у власних інтересах, а питання безпеки місцевого населення залишається другорядним.

P.S. До завершення прес-конференції в УНІАН залишилось пара-трійка журналістів, що демонструє “суспільну важливість” цієї проблематики для національних медіа.