Боротьба за єдиний в Лівобережній Україні Український Культурний Центр міста Харкова ведеться роками, проте останні події навколо будівельних робіт поблизу УКЦ змушують трактувати дії місцевих органів влади як відкритий виклик українству Слобожанщини.

Нинішня будівля Центру насправді колись була церквою, зведеною спеціально для студентства Харківського Університету, розташованого навпроти (зараз тут Інженерно-педагогічна академія). Загалом, квартал, який утворюють вулиці Університетська (де знаходиться УКЦ), Квітки-Основ‘яненка, майдан Рози Люксембург та провулок за Успенським собором, є історичним серцем Харкова, з якого починалась історія сьогоднішнього мегаполісу (див. світлини). Саме на цьому пагорбі розташовувалась Харківська фортеця, збудована українськими козаками у XVII ст. Теперішній архітектурний комплекс кварталу сформувався протягом XVIII-XIX ст. Тут працювали видатні архітектори В. Величко, Є. Васильєв та М. Львов. Зараз комплекс внесений до Реєстру національно-культурного спадку України (постанова Кабміну України №466 від 12 серпня 1992 р.) та Списку пам’яток архітектури Харківської області. Логічно, що держава, представлена Харківською міськрадою та облдержадміністрацією, має захищати та піклуватись про належний стан історичного ядра столиці Слобожанщини.

Але закони елементарної логіки не діють там, де діє логіка матеріальної вигоди. Адже на розбазарюванні земель історичного центру будь-якого міста можна заробити мільйонні прибутки. У 2005 році частину УКЦ абсолютно протизаконно було передано в оренду охоронній фірмі “ТИТАН”. Кожен юрист знає, що оренда території історичної пам‘ятки – це нонсенс.

Але й сам договір було укладено з притаманним нинішнім властям цинізмом – “ТИТАН” одержав право не на всю будівлю Центру, а лише на частину першого поверху. Проте у випадку реального рейдерського захоплення доступ до інших приміщень УКЦ буде заблоковано. І поки небайдужі до долі УКЦ судилися (і судяться) із “ТИТАНОМ”, Харківська міська рада ухвалила зрадницьке рішення №13/07 від 21 лютого 2007 р.

Де-факто цим рішенням надається дозвіл на підготовчі роботи для будівництва ТОВ “ХАРСТ” торгівельно-розважального комплексу на вул. Квітки-Основ‘яненка. Його абсурдність полягає в тому, що до затвердження ухвали ніякого робочого проекту будівлі до Управління містобудування та архітектури виконкому Харківської міськради не подавалось. Це й не дивно, адже відсутність Генплану та стратегії архітектурного розвитку міста дозволяють чиновникам не замислюватись над наслідками подібних дозволів. Проте, мабуть, справа зовсім не в Генплані, а в злочинній корисливості харківських можновладців – як відвертих українофобів, так і тих, хто волає про свій “шароварний” патріотизм.

Для уявлення читача: майбутній торгівельно-розважальний комплекс – це “висотка” на одинадцять поверхів угору та п‘ять поверхів паркінгу вниз. Галина Черкашина, начальник відділу охорони пам’ятників архітектури обласного управління архітектури: “Конкретно за цим об‘єктом, ось за історико-містобудівельним обґрунтуванням, висота має коливатись у межах 5-7 поверхів. Основні домінанти в цьому районі – це Успенський собор та Український культурний центр.”

Насправді “вершина” айсбергу – це в кращому випадку тільки новий ляп на архітектурних пейзажах Харкова. Ще більшу небезпеку несе підземна частина будівлі, роботи над якою повністю зруйнують залишки козацької фортеці та створять аварійну ситуацію для навколишніх об‘єктів, які, нагадаємо, становлять частину унікального архітектурного ансамблю. В останньому немає сумнівів, адже авторові довелось бачити копію будівельного плану, на якому УКЦ “Юність” та житловий будинок на розі майдану Рози Люксембург (див. світлину 2) позначені “зоной прямого влияния строительных работ”.

Довгий час лише обрані мали доступ до вищезгаданої інформації. Старт відкритій громадській кампанії проти паплюження серця Харкова дали земляні роботи, які вже місяць провадяться Слобідською археологічною службою нібито з метою проведення історичних розкопок. Чи чув коли-небудь читач, щоб залишки культурних шарів минулого шукали у землі екскаваторами та іншою важкою технікою? Цікаво, що вимоги пояснення цих дій ігнорують як “регіонівська” міськрада, так і “помаранчева” облдержадміністрація.

Для боротьби з архітектурними рейдерами 14 травня цього року було створено Громадянський Комітет порятунку “Харківська фортеця”, який на даний момент складається з перспективно бездомних жителів будинку на майдані Рози Люксембург, 5 та представників небайдужих до долі Українського Культурного Центру громадських організацій. Очолює комітет голова Харківського осередку Всеукраїнського об‘єднання “Свобода” професійний юрист Ігор Швайка. На даний момент звернення з вимогою припинення САСом земляних робіт та скасування злочинного рішення Харківської міськради направлені до усіх компетентних інстанцій включно з Урядом та Верховною Радою. Проте, можливо, саме Вашої допомоги комітетові бракує, аби зупинити хижий наступ на історичне ядро “Першої столиці”.