23 травня в м.Чернігові відбувся семінар на тему «Расизм та ксенофобія в Україні» для суддів Чернігівської області.

Відкриваючи семінар, програмний директор Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Тухан Едієв зауважив, що ця тематика є дуже актуальною як в Україні в цілому, так на рівні Чернігівської області, в тому числі для суддівського корпусу. Адже вже влітку планується офіційне відкриття центру тимчасового тримання нелегальних мігрантів в с.Розсудів Ріпкинського району Чернігівської області, в якому буде утримуватися до тисячі шукачів притулку. Як зазначив пан Едієв: «Вже сьогодні створюється неправильне ставлення до іноземців зі сторони преси та місцевого населення. Біженці, шукачі притулку та «нелегали» для пересічних громадян є тотожними поняттями і найчастіше асоціюються з різноманітними інфекційними хворобами».

Дмитро Плечко, радник з правових питань Управління Верховного комісару ООН у справах біженців в Україні презентував проект «Концепції Державної міграційної політики України» з коментарями УВКБ ООН, а також розкрив принцип невислання та навів статистику надання статусу біженця в Україні за останні 10 років.

Дмитро Гройсман, координатор Вінницької правозахисної групи, зробив доповідь на тему «Свобода вираження думки та «мова ворожнечі» в рішеннях Європейського суду з прав людини». В своєму виступі пан Гройсман висвітив основи Європейської Конвенції з прав людини 1950 року, відокремив основні принципи роботи та застосування згаданого міжнародного акту у контексті свободи вираження поглядів та думок. Зауважувалось також і те, що інколи свобода вираження поглядів може конфліктувати з правом на справедливий судовий розгляд, правом на повагу особистого життя та правом на свободу совісті та релігії. Учасники заходу мали можливість ознайомитись з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах пов’язаних з ксенофобією та расизмом.

Максим Буткевич, представник Ініціативи «Без кордонів» зауважив, що протягом періоду 2006-2007 р.р. в Україні зросла кількість нападів на людей через їхню відмінну зовнішність, передусім таку, яка вказує на іноетнічне походження чи належність до інших етнічних, расових, релігійних, субкультурних груп. Напади набули більш жорстокого і систематичного характеру, здійснюються зазвичай організованими групами молодих людей. Ці тенденції – лише деякі з ознак того, що в Україні остаточно сформувалося середовище, яке дотримується ксенофобських, расистських, а й нерідко – неонацистських ідей. Учасники цього середовища керуються вказаними ідеями у своїй діяльності, вживаючи крайніх методів, та поширюють їх передусім у молодіжному середовищі.

Всі наведенні факти викликали жвавий інтерес представників суддівського корпусу Чернігівщини.