Довго вагався, перш ніж записувати це у блог... Бо скажуть: от, позаздрив багатієві! Але все ж наважився! Бо інакше герой матеріалу матиме право сказати: от, позаздрив мовчки - промовчав "у ганчірочку"... Та й представники Київської ОДА, які організували прес-тур по Київщині на початку липня, не зрозуміють, чому не використано такий класний матеріал. Доведеться писати...

* * *

Є на Сквирщині такий підприємець - Іван Суслов. Щирий душевний дядько...

Живе він в такому собі невеличкому маєтку, над зведенням якого, очевидно, дуже попотіли архітектори та скульптори.

Чого там немає?! Не скажу - бо, здається, там є все!!! Аж до приватного зоопарку, де живуть чотири ведмеді - не іграшкові, а справжні.

На вході до "мисливського будиночку" руки там миють... виключно горілкою "Smirnoff".

Сам "мисливський будиночок" теж нічогенький...

Втім, господар стверджує, що жодної з цих тварин не вбивав: то або браконьєри "попрацювали", або звірі самі загинули... Та хоча Іван Суслов - людина мирна, проте має у "мисливському будиночку" і кулемет "максим"!

У моєму розумінні, отак може жити якийсь український олігарх. Ну-у-у, наприклад, якийсь Ахметов, якась Тимошенко... У крайньому разі - якийсь Кравчук, якщо йдеться про його швейцарську хатиночку під солом`яною стріхою... Але тут - на тобі, звичайний підприємець у забитій "глибинці" Київщини!

Втім, не можна сказати, що добродій Суслов живе виключно для себе. Наприклад, своїм коштом він будує отаку церкву...

А також зробив приватний дитячий будинок, яких і в США немає (за визнанням одного з послів США в Україні). Починав Іван Суслов із 7-ми сиріток - тепер мріє довести кількість вихованців до 50-ти! А держава йому в тому буцімто протидіє: адже чиновники хочуть, щоб він не сам утримував дитбудинок, а відраховував кошти на державні сирітські заклади... з яких "зістригатимуться" відповідні проценти... Суслов не погоджується - тому нібито існує неофіційна заборона передавати йому на виховання сиріт... Та він її якось обходить.

Все це добре. І все ж таки...

Так - все ж таки воно надто нагадує дуже заможну, красиву, зручну - але оту українську "мою хату з краю"! Розмовляв я з добродієм Сусловим під час прес-туру. Питання ставив руба: чому не хочете зібрати інших бізнесменів у місцеву громадську бізнес-організацію - кому ж її очолити, як не вам?! Відхрещується: мовляв, не хочу в політику!!!

Та хіба ж громадський рух - то є політика?! Скажімо, до Жовтневої революції існували купецькі гільдії - це чомусь вважалося нормальним. А чому ж тоді українські підприємці не бажають консолідуватися у свої - сучасні бізнес-організації?! Це ж у їхніх інтересах. Бо інакше окремо взятим бізнесменам (як-от Івану Суслову, наприклад) доводиться молитися, щоб районом, областю, державою керували "добрі князьки й царьки", які не кривдитимуть його! А у "мисливському будиночку" він зі слізьми у голосі згадував, як його "пресували" раніше...

Отже, хоч я теж мив руки горілкою "Smirnoff", проте відвідинами лишився незадоволений. Бо красива "хата з краю" Івана Суслова лишається незахищеною. З-за його ж упертості...