Володіння українською мовою – це вже не тільки питання національної ідентичності, але також вагома перевага на ринку праці. Принаймні в Ельблонзі (Польща). У зв’язку з очікуваним спорудженням каналу через косу Вісли (Каналу «Солідарності») Ельблонґ готується до створення українського термінала, який буде елементом ширшої українсько-польсько-шведської логістичної системи. У зв’язку з цим терміново потрібні працівники або стажувальники, котрі володіють українською мовою – заявило нещодавно Управління морського порту Ельблонґ.

Порт не є вимогливим щодо кандидатів на посаду, крім одної принципової вимоги – володіння українською мовою. «Російськомовні працівники нас у цьому контексті не влаштовують», – коротко роз’яснює ситуацію начальник порту Юліан Колтонський. Це не дивно, оскільки одною з причин, для яких український партнер порту – Львівська обласна рада, активно працює в рамках програми «Балтійська Україна» (www.baltic-ukraine.com), є підтримка української громади Вармії і Мазур.

«Працевлаштування етнічних українців на комерційних посадах, пов’язаних зі співпрацею з західноукраїнськими партнерами – це чудовий рецепт не тільки на збереження, але й на розвиток рідної мови й культури – переконаний Остап Козак, голова депутатської комісії з питань зв’язків з українською громадою за кордоном Львівської обласної ради. – Тому ми підтримуємо створення українського балтійського порту саме в Ельбльонзі, у такому форматі, який запропонувала влада цього міста та Вармінсько-Мазурського воєвідства». – додає депутат.

А для Ельблонґа такий арґумент вкрай необхідний, щоб віддалити зазіхання ґданських противників побудови каналу через косу. Зрозуміло, що Ґданськ або Калінінград не будуть пов’язувати питання розвитку портів з працевлаштуванням саме представників української громади – скоріше за все до співпраці з Україною візьмуть перевірених російськомовних.

За словами директора, програма «Балтійської України» розрослася настільки, що працівникам уже не вистачає часу, щоб зайнятися всіма питаннями одночасно. «Ми розвинули також екологічну співпрацю у форматі Україна-Балтика, зокрема, на черзі прийняття України до Гельсінської конвенції з питань охорони балтійського середовища. З ініціативи президента Ельблонґа Генрика Слоніни, міста Львів та Луцьк стануть асоційованими членами Єврореґіону «Балтика» і реалізуватимуть нові проекти. Щоб усі ці намічені теми продовжити, потрібні нові працівники, яких сподіваємося знайти серед української громади. Вже сьогодні приймемо студентів та випускників на стажування, за умовою, що зацікавлена особа володіє українською. Всього, що потрібно, ми навчимо на місці», – тлумачить пан Колтонський.