Як спрацює мораторій на проведення земельних аукціонів?

Президент України Віктор Ющенко виступає за більшу деталізацію процедур, пов'язаних із проведенням земельних аукціонів і більше чітку регламентацію в сфері будівництва житла, заявив заступник глави секретаріату президента Ігор Пукшин на брифінгу в середовище. При цьому він виразив думку про те, що найбільш корумпованим в Україні є ринок землі, ринок житла й будівництва житла.

"Тому я сподіваюся, що найближчим часом у парламент будуть внесені законопроекти, які зможуть урегулювати ці сфери", – сказав І. Пукшин. У зв'язку із цим він повідомив, що президент зайняв "чітку принципову позицію відносно земельних аукціонів і більше чіткого регламентування діяльності в сфері будівництва житла й принципів будівництва".

То ж розпочнемо з добрих новин…

Будинки на дві-чотири квартири у сільській місцевості в рамках реалізації програми "Доступне житло" можна буде придбати до кінця 2008 р. Про це заявив міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда. Він сказав що, при сучасних будматеріалах будівництво будинків такого типу займе 3 місяці, у той час як будівництво багатоповерхівок займає від 8 місяців до року.

Куйбіда також сказав, що Мінрегіонбуд "практично завершив" формування нормативної бази для будівництва доступного житла. Передбачається, що на одного мешканця такої квартири має припадати 18-20 кв. м. При цьому собівартість будівництва доступного житла знизиться за рахунок використання проектів уже збудованих в конкретному регіоні будинків і місцевих будматеріалів, а будівництво 1 кв. м такого житла в поточному році може коштувати $450.

Одне тільки лишилося поспитати у пана Міністра? – а чи вже відведені землі з огляду на відповідні рішення місцевих (сільських) громад, чи дбалі будівничі отримають ще одного державного «облизня»?

Спитаєте чому, спробуємо відповісти. По-перше, тому, що в країні введено мораторій на проведення земельних аукціонів по продажу землі не сільськогосподарського призначення, А отримати оті землі під забудову зможуть тільки найспритніші, про яких треба сказати тут особливим чином. Щоб предостерігти… Декого й в дечому незаконному, тобто майже кримінальному..

Отже…

Міністерство охорони навколишнього природного середовища анулювало більше 60 спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Про це на прес-конференції повідомив міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук.

«На даний час... більше 60 ліцензій анулюванні... сьогодні-завтра буде підписана чергова партія анулюванних ліцензій», – сказав міністр. За його словами, причинами анулювання є, зокрема, невиконання суб’єктами господарювання покладених на них зобов’язань, а також наміри ліцензіатів перепродувати отриману ліцензію третім компаніям. Міністр додав, що, за попередніми даними, всього в 2008 р. Мінприроди планує розглянути близько 185 ліцензій на предмет їх анулювання.

«Ніяких замовлень у цьому плані немає... і немає ніякого політичного забарвлення», – сказав Філіпчук, коментуючи рішення міністерства про анулювання. За його словами, у разі виникнення яких-небудь спірних або конфліктних ситуацій, міністерство готове відстоювати свої рішення в суді.

Як повідомлялося, за станом на 27 лютого Мінприроди анулювало 24 ліцензії на користування надрами. Також Кабінет Міністрів затвердив порядок проведення в 2008 р. аукціонів з продажу спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами.

Спитаєте, чому так строго, а тому, що надра рідної землі пухкі і родючі. А ще й археологічно цінні, бо на царині України дійшли до розквіту найстаріші цивілазійні ареали Євразії. Хоча б така виразна Черняхівська культура, Трипільська культура, і навіть ранньосередньовічна культура Дикого Степу… А чого б це не розорати й розорити скіфські могили – кургани, чи накопати, приміром, коників, яких так полюбляє пан олігарх Таратута, вартістю від 50 000 евро за коника. Це ж тобі не приспів до пісеньки:

«Купила мама коника, а коник без ноги.

Яки цікава іграшка, ги-ги, ги-ги, гиги»…

То ж проговоримо про регіональні земельні реалії.

Юлія Тимошенко погрожує запровадити нові умови видобування корисних копалин в Україні. УСПП каже, що нововведення налякають інвесторів.

Яке найголовніше нововведення та чим ініціатори пояснюють потребу тих змін? Найголовніше те, що уряд хоче переглянути частку видобутої продукції, якою може вільно розпоряджатися інвестор, що вклав гроші в розробку родовища та видобуток корисних копалин. Кабмін планує залишати інвесторам лише 30% видобутого. Решту держава зобов‘яже продавати їй за собівартістю. Нині українські закони дозволяють залишати інвесторам до 70%.

Затверджений урядом порядок проведення аукціонів, на яких продаватимуться спеціальні дозволи на використання надр, захищає національні інтереси, вважає прем‘єр Юлія Тимошенко.

«Ми покладемо початок тому, що держава нарешті буде своїми надрами розпоряджатися на користь всіх громадян, а не на користь окремих корумпованих олігархічних кіл і корумпованих ними чиновників. Я думаю, що далі ми ці порядки зможемо закріпити законами».

Перспективу ухвалення законів, які б дозволили урядові затверджувати всі дозволи на використання родовищ природних копалин, піддають сумніву в Українській Спілці підприємців та промисловців. Ось які аргументи проти урядових новацій наводить лідер УСПП Анатолій Кінах.

«Така зміна правил гри приводить тільки до відтоку інвестицій та недовіри інвесторів. А потім відновлювати довіру дуже тяжко. Тим більше, що в нас є достатньо сучасні закони: закон України про концесію та закон про розподіл продукції».

Протягом 2007 р. понад 122 тис. закарпатців набули право на земельний пай, яке посвідчене сертифікатом. Через аукціон реалізували 27 земельних ділянок несільськогосподарського призначення загальною площею 17,2 га, вартість продажу яких при стартовій вартості – 8,29 млн. становила 10,9 млн. грн. Про це ЗІКу повідомив начальник головного управління земельних ресурсів в Закарпатській області Іван Калинич.

За словами Івана Калинича, в минулому році вперше із обласного бюджету на проведення грошової оцінки земель 21 сільського населеного пункту було виділено 250 тис. грн. У 2008 р. програмою на ці цілі передбачено надати з обласного бюджету 600 тис. гривень, за які планується провести роботи в 60 населених пунктах у Берегівському, Іршавському, Міжгірському, Мукачівському, Рахівському, Свалявському та Хустському районах. Значна частина роботи буде виконана за кошти місцевих бюджетів.

Для продажу через аукціон в області підготовлено технічну документацію ще на 25 земельних ділянок загальною площею 20,2 га. Разом з тим, за словами Івана Калинича, органи місцевого самоврядування проводять «недостатню роботу з організації продажу через аукціон земельних ділянок несільськогосподарського призначення».

Він також назвав причини, що стримують завершення процесу земельної реформи. Зокрема, до цього часу не визначено меж земельних ділянок природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення; недостатніми темпами ведуться роботи щодо інвентаризації та нормативної грошової оцінки земель; не встановлено меж більшості населених пунктів; на початковому етапі перебуває робота з розмежування земель державної та комунальної власності та інше.

А тільки у першому кварталі 2008 р. на первинному ринку Криму було продано 11 земельних ділянок загальною площею 1,70 га на суму 1 млн. 905 тис. грн. Про це повідомило Госземагентство з посиланням на інформацію Рескомзема АРК. Із загальної суми отриманих коштів 2 млн. 52 тис. грн. надійшли в місцеві бюджети й 228 тис. грн. – у Державний бюджет України (з урахуванням надходжень від продажів минулого року).

По кількості проданих земельних ділянок лідирують Ялта й Саки – по трьох земельних ділянки. У Євпаторії було продано дві земельних ділянки, у Джанкої, Керчі й Сімферополі – по одному. За аналогічний період 2007 р. в Автономній Республіці Крим було продано 12 земельних ділянок загальною площею 12,48 га на загальну суму 5 млн. 956 тис. гривень.

За період з 1999 по 2007 рр. у Полтавській області продано 1698 земельних ділянок загальною площею 1437,36 га на суму 122 млн. 657 тис. грн. Тільки за 2007 р. в області продано 149 земельних ділянок загальною площею 167,42 га на загальну суму 43 млн. 455 тис. грн. Про це в ході наради, що відбулася під керівництвом голови облдержадміністрації Валерія Асадчева заявив начальник Головного керування земельних ресурсів у Полтавській області Григорій Шарій.

За його словами, середня ціна на земельні ділянки в 2007 р. в 3,8 рази перевищила рівень відповідних цін в 1999-2001 р. і в 1,42 рази – в 2006 р. Відповідно зросли й надходження в бюджети.

Як було відзначено, землі жилою й суспільною забудовою, рекреаційного призначення, землі промисловості, транспорту, зв'язку й іншого призначення є базовими категоріями земель на ринку земельних ділянок несільськогосподарського призначення на Полтавщині. Попитом користуються земельні ділянки комерційного використання, землі транспорту й промислового призначення. Найбільший розвиток ринку земель спостерігається в містах обласного підпорядкування.

У ході наради відзначили, що в області проведені роботи з виявлення земельних ділянок, продаж яких передбачається шляхом проведення аукціонів. За словами Г.Шарія, за станом на 15 лютого обрані 63 земельних ділянки загальною площею 137,08 га для продажу на земельних аукціонах і 160 земельних ділянок загальною площею 1846,38 га для продажу права їхньої оренди.

Завершуючи розгляд земельного питання, глава облдержадміністрації Валерій Асадчев дав керівникам окремих районів доручення провести заходу щодо поліпшення приватизації земельних ділянок, а також затвердити землі, які будуть продаватися на аукціонах.

На земельному аукціоні в Чернівцях, який відбувся 28 березня, продано земельну ділянку на вул. В.Лесина,2 площею 1,2237 гектара за 1,5 мільйонів гривень.

Ділянка призначено для будівництва та обслуговування виробничих та складських приміщень. За земельну ділянку площею 1,2237 га на вулиці Лесина у Чернівцях (промислова зона) на аукціоні змагалися два приватних підприємці. При стартовій ціні 1 239 119 грн. ( 101,26 грн./кв. м) її продано за 1,5 млн. Грн.. ( 122,58 грн./кв.м). Ріст ціни продажу до стартової склав 21,05%.

Новий власник земельної ділянки зобов’язаний завершити на ній будівництво об’єктів впродовж трьох років з дня укладання договору купівлі-продажу з врахуванням обмеження щодо висоти будівель в зв’язку з тим, що земельна ділянка межує із землями Міжнародного аеропорту «Чернівці».

Ще чотири оголошені до продажу ділянки (на вул. О.Вільшини, 1-Б, площею 0,5659 га, стартова ціна – 736,8 тис. грн.; 1-й проїзд Комунальників, 3, площею 0,9930 га, стартова ціна - 1,289 млн. грн.; вул. Енергетична, 4-Г, площею 0,6465 га, стартова ціна – 1 млн. грн..; вул. Коломийська-Заводська, площею 2,4241 га, стартова ціна – 3,781 млн. грн.), які призначалися для будівництва та обслуговування виробничих, складських приміщень, на аукціон не виставлялися через відсутність претендентів.

З процедурою проведення у Чернівцях земельного аукціону ознайомилися понад 60 представників з різних міст України, які беруть участь у семінарі, що зорганізувала у Чернівцях Асоціація міст України спільно з програмою USAID "Економічний розвиток міст".

В 2008 р. в мерії планували отримати від статків земельних аукціонів понад 40 млн. грн., в 2007 р. отримали по факту 49 млн. грн. від 253 млн. грн. усього річного бюджету! Але, як вже писалося, Президент "забанивши" земельні аукціони.

Не відстає в амбітності від міста Чернівців і місто Запоріжжя.

Влада Запоріжжя в 2008 р. планує одержати 40 млн. грн. від проведення земельних аукціонів, на яких будуть продавати права власності й оренди, повідомив заступник міського голови Сергій Гладченко. У Запоріжжя на аукціон було виставлено сім ділянок для продажу й сім – для оренди.

Разом з тим, С.Гладченко відзначив, що строки проведення земельних аукціонів поки не встановлюються у зв'язку з новими правилами їхнього проведення, тому що процедура проведення ускладнилася й вимагає додаткової підготовки. Місцеві влади також планують збільшити надходження від орендної плати, відзначив він.

С.Гладченко нагадав, що в березні була прийнята нова нормативна оцінка землі в Запоріжжя, відповідно до якої орендна плата збільшилася в три рази. Проте, збільшення грошових надходжень поки не зафіксовано, констатував він.

"З великих платників податків заяви на перерахунок подали тільки два підприємства – "Іскра" і "Мотор-Сич". Видно, що не всі прагнуть провести перерахунок. Для підприємств це означає вимивання оборотних коштів. Але без зміни нормативної грошової оцінки землі орендна плата підвищилася б у шість-сім разів", – сказав заступник міського голови.

За його словами, на найближче сесії міськради депутати проголосують за встановлення конкретних строків для проведення перерахунку орендної плати.

Тепер, щодо столичних реалій.

Голова постійної комісії Київради з питань земельних відносин Олексій Євлах розповів, що у Києві вже майже не залишилося вільної землі. Її роздали ще за кілька років до останніх виборів.

– Сучасний ринок землі у Києві дуже цікавий для багатьох інвесторів і, напевно, найпривабливіший в Україні. Втім, в привабливості є маса негативу, насамперед, це боротьба за сфери впливу на цей ринок. Земельній комісії Київради нинішньої каденції вдалося зробити так, що розгляд земельних питань став прозорішим, а ринок – більш упорядкованим. Крім того, ми відмінили низку спірних рішень, прийнятих попередньою Київрадою. Проте, на жаль, досить часто відбувається політизація земельних питань, що збуджує ринок і відображається у цінах на нерухомості. Тому хотів би закликати усіх політиків обережніше ставитися до земельних та будівельних питань.

Головне наше досягнення – розблокування ринку землі, що був «паралізований» 1,5-2 роки, оскільки перед виборами Київрада попереднього скликання не розглядала у необхідному обсязі земельні питання. Коли ж прийшов новий депутатський корпус, земля стала приводом для політичних спекуляцій. Це впливало, передусім, на споживачів, на вартість житла. А враховуючи, що Київ – законодавець політики в усіх сферах, подорожчання нерухомості поширилося й на інші регіональні центри. Адже ринок дуже гостро реагує на нестабільність і невизначеність. Аналізуючи цю проблему, не можу сказати, що землі було виділено мало. Достатньо, і якщо сьогодні ми припинимо розглядати земельні питання, знадобиться ще років 5-7, аби освоїти вже надані ділянки. Та блокування розгляду земельних питань знову спровокує необґрунтоване подорожчання нерухомості. От коли наповнимо аукціонами земельний ринок, ціни на нерухомість зменшуватимуться. Так працюють закони ринку. Тому, вважаю, що попри труднощі наша команда витримала іспит і впевнено може зарахувати собі в актив досягнення у розблокуванні ринку землі.

Вільної землі в межах Києва майже не залишилося. Голослівні політики звинувачують нас у дерибані по-київські, проте, якщо, наприклад, подивитися порядок денний роботи нашої комісії, то на ньому питання щодо виділення вільної землі взагалі не розглядаються. Навпаки, ми більше переймаємося питаннями спірних ділянок та регулюємо орендні процедури. Землю роздали ще до нас.

Нагадаємо, минулого тижня Кабмін прийняв нову постанову щодо аукціонного продажу й оренди землі несільськогосподарського призначення. Рішення було прийнято на засіданні уряду з мінімальною перевагою голосів: 9 членів Кабміну "за", 8 – "проти". Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко пояснила, що за основу нового рішення була взята лютнева постанова Кабінету Міністрів України N90, припинене Указом Президента N309. Раніше із проханням втрутитися в сформовану ситуацію до Президента звернулися представники деяких регіонів, за словами яких ринок землі виявився "замороженим", а в місцеві бюджети перестали надходити гроші від операцій із землею. За словами першого заступника глави Секретаріату Президента Олександр Шлапака, Віктор Ющенко був просто зобов'язаний відреагувати на це.

Лютнева постанова Кабміну, на якій було затверджене Положення про проведення аукціонів із продажу й передачі в оренду ділянок, заморозила всі без винятку землевідводи в країні. Відразу після його прийняття місцеві чиновники, грубо відігнані від земельної годівниці (муніципалітети й адміністрації визначалися документом лише як допоміжні ланки, основну ж роботу із продажу повинен був проробляти Госагзем), почали атакувати центральні органи влади з вимогами роз'яснити, чому вони більше не можуть заробляти гроші на чорноземах і суглинках.

Свої петиції в Секретаріат і уряд слали представники Житомира, Черкас, Одеси, Криму, Івано-Франківської й Київської областей, а також цілого ряду міст нашої Батьківщини. В оточенні глави держави і його Секретаріаті давно назрівала ідея прищучити прем'єра на земельному «просі». Текст зауважень СП до «аукціонно-земельної» постанови був готовий ще кілька тижнів назад, але оприлюднили його в потрібний момент – після ряду демаршів БЮТ, (але ми, як представники незаангажовані ніякою політичною силою, інформаційної бізнес-структури облишимо подальші подробиці – Ве Ша).

Лідер фракції НУНС В'ячеслав Кириленко заявив, що нинішня редакція положення приведе до створення таких же корумпованих структур, як і Тендерна палата. Негарні асоціації в на Кириленко викликала норма постанови, по якій організація земельних аукціонів покладена на спеціалізовані фірми. Їхній прибуток визначений у розмірі 5% від вартості угоди (але не більше 3,5 млн. грн.), що є непомірно високою платою за посередницькі послуги.

Представники місцевої влади в числі абсолютно неприйнятних норм проведення торгів називали відсутність у документі пункту, що прописує, скільки саме грошей від продажу ділянок переходить у держскарбницю, а скільки залишається в бюджетах територіальних громад (по нормі, що діяла раніш, на місцях залишалося 90% заробітку, інше діставалося держбюджету).

Не сподобався їм також пункт, що зобов'язує проводити через аукціони ділянки, що передаються в оренду, через що в ряді областей ледь не зірвалися серйозні інвестиційні проекти. Ремствують на місцях і на норму про обов'язковість викупу землі під підлягаючої приватизації об'єктами. Чиновники не розуміють, як їм продавати землю, коли з державної або комунальної власності виводиться не 100% акцій підприємства, а наприклад, 30%.

Розмінною монетою в сутичці СП і Кабміну стане, швидше за все, Госагзем (зараз перебуває в стадії перетворення в комітет), посилення функцій якого, у тому числі й по аукціонній діяльності, мало кому із чиновників Секретаріату по душі. Ситуація дуже проста. Раніше вплинути на виділення тієї або іншої ділянки представникам Банкової не становило ніякої праці – всі глави адміністрацій їх. Потім відміняються безкоштовні відводи, уводяться аукціони – і місцева виконавча влада, що колись могла вирішити всі питання, залишається не при справах: продажу контролює земагентство, повністю підлегле Кабміну. Природно, це викликає дуже серйозне невдоволення: навіщо йти до кого на уклін за рішенням питання, що ще вчора повністю перебував у твоїй компетенції.

Говорять, що серед функціонерів з Банкової багато осіб, зацікавлених у виведенні агентства з-під контролю Мінприроди. Є версія, що під приводом реорганізації головного земельного відомства буде зроблена спроба передати повноваження по призначенню головного земельщика країни Президентові. Показовим у даному зв'язку багато хто вважають заяву Віктора Ющенко на січневому земельному засіданні СНБО, у якому він прозоро натякнув, що бажання уряду підсилити контроль над земельним відомством поставило під сумнів рішення цілого ряду відповідних питань.

Свара між Банковою й Кабміном на ґрунті земельних аукціонів, зіграла на руку місцевим чиновникам. Поки в Києві з'ясовують, хто головніше, муніципалітети спішно ділять самі ласі наділи. Сама ідея аукціонів дуже позитивна, оскільки робить практично неможливої корупційну схему одержання землі. Та існує варіант, що на торги зареєструються дружні структури й лот попросту буде розіграний між ними. Але масовість подібних схем викликає сумнів. Чиновники, що звикли заробляти на відводах більші гроші, аукціонів не хочуть, і поки їх тимчасово скасували, спробують роздати якнайбільше, – а найпоширенішою схемою, що буде використатися в «межаукційний» період, стане виділення наділів у довгострокову оренду (49 років).

Під ніж ризикують піти ділянки, що залишилися, у пригородах обласних центрів, приморської, гірської й у так званих ландшафтних зонах, а також землі на фасадах державних автомагістралей. Крім того, є ймовірність, що багато представників місцевих адміністрацій спішно спробують розробити свої правила продажу наділів, увести схеми інвестиційної міни (земля в обмін на розвиток соціально-інженерної інфраструктури населених пунктів) і ще цілий ряд власних нормативних документів, що спричиняють відводи.

Тим часом, земля тиждень за тижнем досягає всі нових цінових вершин, і це вже мало кого дивує. Регулярне щотижневе подорожчання земельних соток, схоже, уже привчило покупців до незмінності даного процесу. От і минулий тиждень на ринку столичної землі виявився практично точною копією свого попереднього періоду. Ріст цін охопив практично всі райони Київської області й саму столицю в тому числі. Як повідомили у Земельному союзі України, за період з 7 по 13 квітня ділянки різного призначення (під житлову або комерційну забудову, для ведення господарства й т.д.) у шести приміських зонах Київської області подорожчали ще на 2,08% ($169,31) - з $8 143,21 до $8 312,52 за сотку. За даними асоціації, ціни на землю (як з будовами, так і без) на 14 квітня показали наступну динаміку. У компанії відзначають, що абсолютне лідерство по обсягу пропозиції як і раніше належить Макарівському району: частка його земельних ділянок у загальному обсязі пропозиції за тиждень склала 35%. На другому місці перебуває Києво-Святошинський район (14%). На третє місце претендує Васильківський район (12%). Найменша частка земельних пропозицій (менш 1% у загальному обсязі) відзначалася по Кагарлицькому, Фастівському й Баришевському районах області.

Нагадаємо, за період з 31 березня по 6 квітня ділянки різного призначення (під житлову або комерційну забудову, для ведення господарства й т.д.) у шести приміських зонах Київської області подорожчали ще на 1,79% ($143,28) - з $7 999,93 до $8 143,21 за сотку. Вартість земельних ділянок під котеджну забудову (11 районів) виросла в межах 0,45% ($28) до $6 183 за одну сотку.

То ж не дивно, що у самому Києві, на Пейзажній алеї відкрито пам'ятник столичному Дерибану. Організатори акції – жителі прилеглих будинків. Ціль акції – довести, що проти влади, що покриває забудовників, діють не окремі дрібні групи, а цілий фронт людей, яким набрид загальний "дерибан" у Києві й країні в цілому. Відкриттям пам'ятника жителі та активісти інших скандальних місць і незаконних забудов хочуть в черговий раз привернути увагу до руйнування суспільного простору, історії й майбутнього Києва. Акцію організували спільно жителі Пейзажної алеї й суспільна ініціатива «Збережи старий Київ». Акція не мала на меті підтримки ні однієї політичної чинності. Бо коли справа доходить до землі, то в українців спрацьовує прадавнє дідусеве прислів’я: Моя хата з краю», але й «зі ставком, і млинком, і вишневеньким садком», тобто з землею…Далі можна ще казати й казати… Хоча б й про те, що земля – не водиця, проливати кров не годиться… Й красти не годиться, й дерибанити зась! А от врегулювати наболілу національну проблему, я видно, вже на часі.

Фахівці консалтингової компанії Канзас вважають, що 2008 р. стане останнім у роком, коли що триватиме стабільне подорожчання українських чорноземів. Експерти компанії стверджують, що вартість землі в київському регіоні завищена, як мінімум, у півтора рази. Цього року очікується підвищення цін ще на 70%. Однак тільки скасування мораторію на продаж сільськогосподарських площ із високою ймовірністю зіб'є ціни й цьому поки що «чорному» заринковому секторі економіки. А й може й навпаки. Бо за словами Віри Ульянівні Ульянченко одна сотка землі у Конча-Заспі реально сьогодні коштує 70 тис. доларів. І це вже страшно!

То ж і пайові селянські землі, і муніципальні напівроздеребанені, й державні (міністерський) потребуюсь сьогодні єдиного земельного ринку. Бо й на державному «хронті» справа виглядає не самим ліпшим чином. Кабінет міністрів ухвалив новий порядок відчуження надлишкового майна та землі, що знаходиться у розпорядженні міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Про це після чергового засідання уряду повідомив журналістам міністр юстиції Микола Оніщук.

"Згідно з новим порядком, уряду надається право відчужувати окремим рішенням надлишкове майно та землю, що перебувають у користуванні державних відомств. Я особисто був проти цього", – сказав він. За словами міністра, ця тема жваво обговорювалася на засіданні Кабміну, зокрема, суперечку викликало питання відповідності урядового акту чинним законам.

"Урядові акти мають ухвалюватися у відповідності до закону і не можуть вступати з ними у суперечність", – сказав він.

Раніше, на початку засідання, прем’єр Юлія Тимошенко наголосила, що уряд має ухвалити новий порядок відчуження надлишкового майна та землі, що знаходиться у користуванні державних відомств, виключно через відкриті аукціони і за рішенням уряду.

"Ви знаєте, що до того, як ми прийшли в уряд, на рівні кожного міністерства, під час попередньої влади, робили все що хотіли: роздавали приміщення, в тому числі й адміністративні, сотні гектарів землі віддавалися безкоштовно на базі корупції. Надлишкове майно розподілялося так, що збагачувалася не держава, а окремі нечисті на руку чиновники", – сказала вона.

"Ми зробимо такі правила відчуженя майна, за яких, хто б не прийшов до влади, все буде зрозуміло і чесно по відношенню до держави", – додала Тимошенко. За її словами, новий порядок стосується не лише відчуження майна та землі, але й оренди.

А поки що землю крадуть.

Приміром, на Закарпатті протягом 2007-2008 рр. службові особи Ужгородської міськради приватизували земельну ділянку загальною площею 26,3 га, котра перебувала у користуванні одного з державних підприємств, чим завдали державі збитки на суму 8 млн. 775 тис. гривень. Про це повідомила прес-служба ВЗГ УМВС України в Закарпатській області. Як зазначається в матеріалах справи, посадовці приватизували ділянку, перевищивши свої службові повноваження, та діючи в інтересах третіх осіб і не погодивши питання приватизації з користувачем земельної ділянки, тобто згаданим підприємством. Крім того, чиновники діяли всупереч Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». За цим фактом порушено кримінальну справу, проводиться слідство.

Прокуратура Чернігівської області спільно з УБОЗ УМВС в області затримали на місці злочину голову однієї із сільських рад Козелецького району Чернігівської області, яка вимагала майже мільйон гривень хабара за земельну ділянку. Про це повідомила прес-служба прокуратури Чернігівської області. Хабар сільський голова вимагала за сприяння в одержанні громадянином земельної ділянки площею близько 1 гектара. За даним фактом прокуратура Чернігівської області порушила кримінальну справу. Проводиться слідство.

За матеріалами Служби безпеки України у Запорізькій області природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за фактами зловживання службовим становищем посадовими особами Кам‘янсько-Дніпровського лісового господарства.

За інформацією прес-служби, правоохоронці виявили, що посадові особи Кам‘янсько-Дніпровського держлісгоспу тривалий час займались незаконним видобутком піску на території Водянського лісництва, не маючи відповідної ліцензії. «Посадовці навіть уклали угоду з приватною фірмою та активно торгували корисними ресурсами заповідного лісництва, охоронний режим якого забороняє навіть в’їзд на територію усіх видів механізованого транспорту», - йдеться у повідомленні. Ініційована СБУ перевірка Державної екологічної інспекції з’ясувала, що умисні незаконні дії посадовців лісгоспу спричинили тяжкі наслідки екологічним інтересам держави - пошкоджено майже 45 гектарів території заповідника на глибину 16 метрів, при цьому сума збитків природно-заповідному фонду держави сягає більше 7, 6 млн. гривень.

Кримінальна справа порушена за ч. 2 ст. 252 (умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, яке спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років) та ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років) Кримінального кодексу України. Територія ландшафтного заказника місцевого значення «Водянські Кучугури» в Запорізькій області з 1984 р. входить до складу природно-заповідного фонду України та охороняється як національне надбання. З 2002 р. цю заповідну зону передано під охорону Кам‘янсько-Дніпровського лісгоспу.

У Донецьку з метою отримання земельної ділянки зловмисники намагалися підробити на дозвільних документах підпис міського голови Олександра Лук’янченка.

Про це повідомив сьогодні в Донецьку на прес-конференції начальник ГУМВС України в Донецькій області Микола Куп’янський. Так, за його словами, в Донецьку прокуратурою порушено кримінальну справу відносно посадових осіб однієї з комерційних структур, які підробили підпис мера і таким чином мали намір незаконно отримати земельну ділянку.

Надалі, відзначив Куп’янський, цю земельну ділянку планувалося виставити на продаж. За цим фактом порушено кримінальну справу.

Охоронним зобов‘язанням на землях заказника встановлено заповідний режим, зокрема, забороняється розробка всіх видів корисних копалин, знищення дерев та трав‘янистої рослинності, пошкодження форм рельєфу.

Незаконно вибудувані котеджі на косі Канівського водоймища (Обухівський район), більшість із яких належать відомим в Україні людям, можуть бути незабаром знесені. Перші позови з вимогою про їхній знос має намір подати в суд прокуратура Київської області вже на цьому тижні.

Зокрема, як заявив на розширеній колегії прокуратури регіону її керівник Олександр Гардецкий, зараз у цьому місці незаконно зведений 91 будинок. Це дає всі підстави порушити кримінальну справу щодо глави кооперативу, у який входять побудовані об'єкти. За його словами, зараз ведеться робота з наведення порядку в питанні незаконного видобутку землі й піску в цій місцевості. А.Гардецкий також акцентував увагу на тім, що йому відомо про підкуп окремих працівників правоохоронних органів, які перешкоджають виявленню незаконного будівництва й видобутку піску в кар'єрі.

Прокурор Київської області пообіцяв жорстко вирішувати питання щодо керівників і працівників районних прокуратур Київської області, які не будуть виконувати свої законні обов'язки. Так, за його словами, районні прокуратури можуть бути повністю розформовані.

Навіть у У Верховній Раді можуть бути створені комісії з перевірки на причетність до земельних махінацій чиновників місцевих адміністрацій і Секретаріату президента, а також придбання "бютівцем" Богданом Губським ділянок у Київській області. Проекти створення таких депутатських комісій зараз знаходяться на доопрацюванні. Джерела в парламенті підтверджують, що подібні ініціативи чітко позначили нову лінію протистояння між главою Секретаріату президента Віктором Балогою і прем'єр-міністром. Справа в тому, що ініціатором створення комісії з розслідування діяльності Богдана Губського стала молодий депутат Олеся Оробець. Вона приєдналася до новоствореної партії "Єдиний центр", створення якої пролобіював Балога. Іншу комісію запропонував сформувати соратник Богдана Губського по фракції Костянтин Бондарєв.

Голова аграрного комітету парламенту Микола Присяжнюк (Партія регіонів) говорить, що ринок землі може запрацювати до липня-серпня цього року, хоча вважає нормальним, якщо ринок запрацює з 1 січня 2009 р.

"Якщо земельний комітет буде активно працювати, то всі необхідні для цього (роботи ринку землі) закони можна прийняти до липня-серпня", – сказав він.

"Хоча я вважаю нормальним, якщо ринок запрацює з 1 січня 2009 р. Тоді можна буде передбачити всі необхідні обставини в проекті бюджету на наступний рік", – підкреслив депутат.

Коментуючи заяви президента про те, що для функціонування ринку землі необхідно ухвалити закони "Про земельний кадастр" і "Про ринок землі", Присяжнюк зазначив, що "тоді ці проекти носили скоріше декларативний, передвиборчий характер, це не була фундаментальна праця".

Водночас, за словами Присяжнюка, із даного питання "вже зареєстровані два законопроекти, розроблені народними депутатами, з'являються альтернативні проекти...".

Говорячи про причини відкладання введення ринку землі протягом декількох років, депутат спростував припущення, що в парламенті є зацікавлені в цьому особи:

"Я переконаний, що в минулому й у нинішньому скликанні немає такого лобі, яке могло б загальмувати ухвалення необхідних законів. Так, комуністи хочуть продовжити мораторій до 2011 р., Блок Литвина – до 2010-го. Але я їх розумію, тому що ще не зроблено аналіз землі, не проведена її паспортизація і так далі".

При цьому, відповідаючи на запитання, які площі сільгоспугідь ми отримаємо після відкриття ринку землі, Присяжнюк сказав: "Сьогодні декларується цифра в 36 млн. гектарів. Але я вважаю, що близько 12 млн. вийде за цей баланс", пояснюючи це стихійним поширенням лісу-самосіву та ерозією ґрунту.

При цьому, на думку голови аграрного комітету, до відкриття ринку землі можна заборонити зміну її цільового призначення. "Держкомзем замовчує цю статистику, місцеві адміністрації її не ведуть...", – сказав він на запитання про кількість землі, цільове призначення якої змінено місцевими радами.

На запитання про те, яким буде механізм продажу сільськогосподарської землі, він сказав: "Кабмін пропонує пустити всю землю з аукціону. Може, це прозоро. Але ми дамо можливість великим фінансовим корпораціям побудувати вертикально інтегровані структури, які будуть володіти 100-200 тис. га і які будуть регулювати продовольчу безпеку країни".

"Ціна (сільськогосподарської землі) буде залежати від регіону і від якості землі. Але ми б хотіли, щоб власник паю отримував у середньому 10-12 тис. грн. за гектар. І будемо пропонувати Кабмін, щоб ця цифра бралася за основу при розрахунках вартості ділянок. У той же час майбутні інвестори вважають, що середня ціна по Україні повинна складати 5 тисяч гривень", – сказав Присяжнюк.

Голова комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин Микола Присяжнюк переконаний, що мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення потрібно продовжити, але не на тривалий термін.

"Згаданий мораторій потрібно продовжити, але не на тривалий термін", – заявив він у Житомирі.

"Ще не прийнято майже 20 законів, які встановлювали б "правила гри" у цьому питанні, і передусім, потрібно інвентаризувати ті землі, які під час розпаювання втратили своє сільськогосподарське призначення і перейшли у категорію земель під забудову", – зауважив Присяжнюк. За його словами, потрібно розробити та прийняти першочергово закони про фонд земель держвласності та управління землями цієї власності, закон про державний земельний кадастр, про засади вилучення (викупу) земель права приватної власності та призупинити дію деяких статей Земельного кодексу, що дають право керівникам районної виконавчої влади одноосібно вирішувати питання про переведення землі з одного призначення в інше.

Як відомо, за 8 років у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроектів про ринок земель, розроблених різними фракціями.

Після громадського обговорення проектів закону "Про ринок земель" президент Асоціації спеціалістів з нерухомості (ріелторів) України Олександр Бондаренко висловив думку, що ці законопроекти навряд чи будуть прийняті ВР нинішнього скликання.