Голова постійної комісії Київради з питань земельних відносин Олексій ЄВЛАХ розповів кореспонденту «Вечірки» В'ячеславу КУЦЕНКУ, що у Києві вже майже не залишилося вільної землі. Її роздали ще за кілька років до останніх виборів.

– Сучасний ринок землі у Києві дуже цікавий для багатьох інвесторів і, напевно, найпривабливіший в Україні. Втім, в привабливості є маса негативу, насамперед, це боротьба за сфери впливу на цей ринок. Земельній комісії Київради нинішньої каденції вдалося зробити так, що розгляд земельних питань став прозорішим, а ринок – більш упорядкованим. Крім того, ми відмінили низку спірних рішень, прийнятих попередньою Київрадою. Проте, на жаль, досить часто відбувається політизація земельних питань, що збуджує ринок і відображається у цінах на нерухомості. Тому хотів би закликати усіх політиків обережніше ставитися до земельних та будівельних питань.

Головне наше досягнення – розблокування ринку землі, що був «паралізований» 1,5-2 роки, оскільки перед виборами Київрада попереднього скликання не розглядала у необхідному обсязі земельні питання. Коли ж прийшов новий депутатський корпус, земля стала приводом для політичних спекуляцій. Це впливало, передусім, на споживачів, на вартість житла. А враховуючи, що Київ – законодавець політики в усіх сферах, подорожчання нерухомості поширилося й на інші регіональні центри. Адже ринок дуже гостро реагує на нестабільність і невизначеність. Аналізуючи цю проблему, не можу сказати, що землі було виділено мало. Достатньо, і якщо сьогодні ми припинимо розглядати земельні питання, знадобиться ще років 5-7, аби освоїти вже надані ділянки. Та блокування розгляду земельних питань знову спровокує необґрунтоване подорожчання нерухомості. От коли наповнимо аукціонами земельний ринок, ціни на нерухомість зменшуватимуться. Так працюють закони ринку. Тому, вважаю, що попри труднощі наша команда витримала іспит і впевнено може зарахувати собі в актив досягнення у розблокуванні ринку землі.

Вільної землі в межах Києва майже не залишилося. Голослівні політики звинувачують нас у дерибані по-київські, проте, якщо, наприклад, подивитися порядок денний роботи нашої комісії, то на ньому питання щодо виділення вільної землі взагалі не розглядаються. Навпаки, ми більше переймаємося питаннями спірних ділянок та регулюємо орендні процедури. Землю роздали ще до нас.

Попередні землевідведення я б не назвав незаконними, тут більше пасує термін «некоректність». Не вдаватимуся до критики попередньої столичної влади, але під час роботи земельної комісії ми досить часто стикаємося з питаннями, рішення за якими приймали всупереч здоровому глузду. Не враховувалися й етичні норми. Як це було з виділенням земельної ділянки на території Жовтневої лікарні та на вул. Костя Гордієнка. Щодо останнього землевідведення, ми провели службове розслідування, під час якого з'ясувалося, що, імовірніше за все, депутати навіть не голосували за виділення забудовникам землі. Існує велика підозра, що це рішення було фальсифіковано. Тому наразі це будівництво «заморожено». Столична влада та Печерська райдержадміністрація стоять на боці місцевих жителів.

Не хотів би говорити про упередженість та необ'єктивність судової гілки влади, проте досить часто розпорядження столичного мера та рішення Київради забудовники оскаржують у суді. І, як не прикро констатувати, виграють судові процеси.

Перш за все, міська влада повинна завжди бути на боці територіальної громади. Крім цього, потрібно зміцнювати юридичну ланку, що захищатиме права киян у судах. Зазначу, що були випадки, коли представники бізнесу погоджувалися з рішеннями Київради і добровільно відмовлялися від спірної ділянки. Хоча таких випадків украй мало. Влада міста повинна нести відповідальність за таких забудовників і надавати їм альтернативні земельні ділянки. Та й сам забудовник має розуміти, якщо він прийшов у Київ всерйоз і надовго, то має прислухатися до думки киян та влади.

Виходячи з того що вільної землі у Києві майже немає, рейдери виходять на безпосередніх власників і за допомогою погроз відбирають ділянки. До речі, я також став жертвою рейдерства у Київській області. Точну цифру лобістів назвати не можу. Практика лобіювання досить поширена. Але справа не в тім хто є лобістом. Головне, чим саме керуються депутати. Якщо депутат приходить на комісію і намагається допомогти мешканцям Чапаївки затвердити план детального планування району, то я за таке лобіювання готовий написати йому подяку. А щодо комерційної вартості депутатського мандату хотів би застерегти тих підприємців, які за будь-які гроші прагнуть потрапити до Київради. Ставши депутатами, вони ніколи не повернуть витрачених коштів. І тому, що нема таких питань, які б можна сьогодні вирішити грошима, і тому, що змінилися правила роботи в Київраді. Ці зміни вже не можна відмінити, бо вони незворотні.

Довідка: Євлах Олексій Юрійович народився 15 березня 1972 р. в Києві в сім'ї службовця, українець. У 1987 р. вступив до Київського будівельного технікуму транспортного будівництва, який з відзнакою закінчив у 1991 році, в 2000 році закінчив Інститут ринкових відносин за спеціальністю «менеджмент організацій». З 1991 по 1996 рр. працював менеджером з маркетингу фірми «Грис», заступником директора компанії «Краун», генеральним директором «Інсервісу». З 1996 р. – засновник та член Ради профспілок «Наше право». З 1998 р. по теперішній час – засновник та голова Київського міського об'єднання захисту прав споживачів. Обирався депутатом Печерської райради 3 скликання, депутатом Київради 4 та 5 скликань. Одружений, має двох синів 1989 та 2001 рр. народження.