“Рейдерський напад та пограбування офісу Всеукраїнського товариства політв`язнів і репресованих” – така тема прес-конференції, яка відбулась в агентстві “Інтерфакс” 15 квітня 2008 року. У прес-конференції взяли участь:

– Євген Пронюк, голова Всеукраїнського товариства політичних в`язнів і репресованих, народний депутат України 2-го скликання, Герой України, колишній політв`язень;

– Олесь Шевченко, голова Комітету захисту Товариства політв`язнів, народний депутат України 1 скликання, колишній політв`язень;

– Євген Сверстюк, президент Українського центру Міжнародного PEN-клубу, редактор газети “Наша віра”, колишній політв`язень;

– Василь Овсієнко, координатор програми Харківської правозахисної групи, колишній політв`язень.

Під час прес-конференції її учасники повідомили про факти рейдерського нападу і пограбування офісу Товариства. і єдиного в Україні Музею українського політв'язня (м. Київ, вул. Межигірська, 7/16-А) і заявили про створення Комітету захисту Товариства політв'язнів.

За словами учасників прес-конференції, 24 березня 2008 року організована група з близько 15 осіб, не пред'явивши жодних документів, увірвалася до приміщення Товариства і, заблокувавши всі двері, стала вимагати негайно звільнити його. При цьому вони стверджували, що, мовляв, будинок проданий Головним управлінням комунальної власності КМДА фірмі ТОВ "Алекс-Компані" (голова Хорошун Валерій Миколайович). Хоча відповідний документ про купівлю-продаж невідомі пред`явити відмовились, показавши лише здалеку якийсь папірець. Ані представників влади, ані судового виконавця з ними не було.

Коли голова Товариства, Герой України, народний депутат України 2-го скликання Євген Пронюк, директор Музею шістдесятництва Микола Плахотнюк та інші працівники відмовилися залишити свій офіс, невідомі застосували до них насильство. Рейдери схопили і насильно витягнули з другого поверху на вулицю Голову Товариства Є.Пронюка, відібравши в нього портфель з документами і 20 тисячами гривень та викравши з портфеля ключі від сейфа, де зберігалися всі установчі документи Товариства і печатка.

Після цього рейдери підігнали вантажівку і незаконно винесли з кабінету Голови Товариства три комп'ютери, архів Товариства, два сейфи з документацією, частину експонатів Музею українського політичного в'язня, телефон-факс, меблі та інше майно Товариства і вивезли його у невідомому напрямку.

Під час нападу керівництво Товариства викликало міліцію (до речі, Подільський райвідділ знаходиться всього за 200 метрів). Проте прибулі міліціонери, замість того, щоб зупинити погром та установити правопорядок, лише байдуже спостерігали, дозволивши рейдерам чинити беззаконня. На відвертий грабіж з розбоєм вони не реагували. Лише коли вдалося повідомити про напад у Секретаріат Президента і прибули інші міліціонери, рейдери втекли.

За словами учасників прес-конференції, під час нападу рейдери зірвали зі стіни будинку табличку з назвою Товариства і прикріпили нову вивіску з написом «Музей православної ікони». Через два дні, 26 квітня, перед приміщенням Товариства на Межигірській 7/16-А з`явилася малочисельна група молодиків з гаслом «Яремо! Захисти Музей православної ікони!» (Ярема – начальник київської міліції). Показний пікет тривав 3-4 хвилини, але його активно знімали на відеокамери і фотографували привезені ними журналісти. Після цього в деяких ЗМІ з`явилися неправдиві повідомлення, буцімто Товариство політв`язнів захопило і утримує неіснуючий «Музей православної ікони», який начебто належить УПЦ (МП). Хоча в самій УПЦ (МП) ні про який музей ніхто навіть не чув.

У Товаристві політв`язнів переконані, що прикривання цього беззаконня православними святинями та ім`ям Церкви лише засвідчує цинічну продуманість рейдерської акції.

Учасники прес-конференції повідомили, що приміщення на Межигірській 7/16-А Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих орендує на законних підставах уже 12 років. Згідно з розпорядженням КМДА від 02.02.1998 р. термін дії договору оренди – 25 років з переукладенням договору через кожні 5 років (рішення Постійної комісії з питань власності Київської міської ради від 11.12. 1996 р., протокол № 48). Рішенням Київської міської ради № 382/542 від 24.04.2003 р. та Договором з Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» № 07/1298 від 28.02.2005 р. термін оренди було встановлено до 24 квітня 2008 року.

Не зважаючи на чинне розпорядження КМДА від 02.02.1998 р. про надання згаданого приміщення в оренду Товариству терміном на 25 років, звернення Товариства до Київського міського голови Л.Черновецького про переоформлення договору оренди на наступні 5 років були проігноровані. Відповіддю на останній лист Товариства з цього приводу від 19.02.2008 р. став погромний напад і грабіж. Причому погромники не стали чекати навіть закінчення п`ятирічного терміну оренди, який збігає лише 24 квітня 2008 року..

За словами учасників прес-конференції, за фактом рейдерського нападу і грабежу у той же день Товариство подало заяву до відділу міліції Подільського р-ну м. Києва. Після цього Голову Товариства викликали на допити, але слідчий жодного разу так і не приходив оглянути пограбоване приміщення. Справу передано в прокуратуру м. Києва, але про стан її розгляду Товариству також нічого не відомо. Водночас Господарський суд м. Києва (вул. Б.Хмельницького, 44-Б) 10 квітня розпочав розгляд справи № 374 за позовом ТОВ "Алекс-Компані" «про усунення перешкод» у здійсненні ним володіння приміщенням та виселення з нього Товариства політв`язнів. Суд перенесено на 15 квітня на 16:50, оскільки Товариство не змогло надати документ про оренду – він викрадений рейдерами під час нападу.

Як заявили під час прес-конференції члени щойно створеного Комітету захисту Товариства політв'язнів, здійснений напад і дії київських чиновників, які вступили у злочинну змову з рейдерами, є не чим іншим, як цинічним викликом громадянському суспільству та верховенству права в столиці та Україні в цілому. До Товариства входять люди, які все своє життя боролися за незалежну, демократичну, правову Українську державу, за що комуністичним режимом піддавалися переслідуванням, репресіям і ув`язненням. І от тепер, у незалежній Україні, проти цих людей знову чиняться насильство і беззаконня. В жодній цивілізованій державі таке неможливе. Члени Товариства переконані, що це є випад проти самої незалежності України, її героїчного минулого та її теперішнього державного демократично-правового розвитку.

На прес-конференції головою Комітету захисту Товариства політв`язнів Олесем Шевченко було оприлюднено Заяву з приводу вищеописаних протиправних дій, текст якої додається.

Прес-центр

Комітету захисту Товариства політв`язнів,

тел.: 8-096-355-44-43

E-mail: ovsienko@voliacable.com

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Заява Комітету захисту Товариства політв’язнів

Подія, що сталася в столиці України 24 березня 2008 року, стала провальним фіналом злочинної діяльності корумпованої київської влади. Багаторазово відпрацьована у Київраді шахрайська схема голосування – коли хтось зі «своїх» депутатів вносить з голосу пропозицію, керівництво одразу без обговорення ставить її на голосування і «черновецька» більшість голосує «за» – стала для підшефного владі київського криміналітету наочним і заохочувальним прикладом безкарності. Так вони разом і ділили між собою київські землі та комунальне майно, не забуваючи кинути кістку прокуратурі, міліції, суддям.

Саме за такою напрацьованою схемою київрадівська більшість, на пропозицію з голосу депутата від Партії регіонів Прогнімака, без попереднього розгляду профільною комісією, що є грубим порушенням регламенту, проголосувала за скасування рішення Київської міської ради № 382/542 від 24.04.2003 р. При цьому не оголошувалося, що скасовується рішення про надання Товариству політв’язнів в оренду приміщення на вул. Межигірській, 7/16-а на чергові 5 років – до 24 квітня 2008 року. До того ж, це скасування Договору про оренду є грубим порушенням «Закону про оренду державного і комунального майна».

Відповідно до ст. 26 цього закону, одностороння відмова від договору про оренду не допускається. А в даному випадку одна сторона навіть не повідомила другу. Договір оренди можна розірвати лише за таких умов:

1) закінчення строку договору (а він закінчувався лише 24 квітня 2008 року);

2) приватизація об`єкта орендарем;

3) банкрутство орендаря;

4) загибель об`єкта оренди;

5) за погодженням сторін;

6) за рішенням суду.

Очевидно, що «черновецька» більшість у Київраді керувалася не законом, а хапальним інстинктом – хапай, поки не переобрали. Швиденько, на тій самій сесії постановили провести приватизаційний конкурс. І знову ж таки, до участі в конкурсі не запросили Товариство політв’язнів, яке за законом має як орендар переважне право на такому конкурсі.

І ось 24 березня до головного офісу Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих ввалюються мовчки один по одному стрижені молодики в чорному, всього п’ятнадцятеро, і оголошують:

– Это помещение нами куплено!

– А я – новий власник цього будинку, – заявляє один із них, як пізніше з’ясувалося – Хорошун Валерій Миколайович, керівник ТОВ «Алекс-Компані».

Далі під керівництвом «нового власника», під акомпанемент брудної лайки, на вулицю було грубо виштовхнуто голову Товариства, багатолітнього політв’язня комуністичної системи Героя України Євгена Пронюка та інших працівників офісу, вчинено погром кабінету Пронюка, пограбовано й завантажено на машину комп’ютери, іншу канцелярську техніку, телефонний апарат, два сейфи, меблі. З рук Пронюка було одібрано його портфель, пограбовано з портфеля 20 тисяч гривень, одібрано ключі від великого сейфу і забрано з сейфу всю установчу, фінансову й поточну документацію. Все це було вивезено в невідомому напрямку.

Наступного дня, 25 березня 2008 року, до міліції було подано паном Пронюком заяву про погромний напад і пограбування.

Сьогодні ми повідомляємо, що грабіжники досі не затримані, а призначений міліцією Подільського району слідчий жодного разу так і не прибув на місце злочину, не викликав і не допитував свідків.

Мимоволі постає в пам’яті подія кількарічної давності, коли в подібний спосіб було захоплене приміщення редакції газети «Наша Віра» і працівники редакції, відомі у світі політв’язні, були викинуті на вулицю. Про це мабуть пам’ятає сьогоднішній керівник МВС – і на той час той самий.

Є всі підстави вважати, що в основі обох цих злочинів закладені мотиви не лише матеріальні: і тоді, і зараз здійснено замах на честь і гідність українця. Задум режисерів цих подій такий: кого не вбили – принизити, продемонструвати беззахисність політв’язнів.

Тому сьогодні ми заявляємо українській громадськості: так далі жити не будемо. Українцю, тебе принижує, обкрадає і пригноблює комуно-олігархічна влада, зрощена з криміналітетом. Будемо чинити опір разом – і ми переможемо.

Ми створили Комітет захисту Товариства політв’язнів. Крім добре знаних у світі колишніх політв’язнів, до складу Комітету увійшли як колективні члени Спілка офіцерів України (голова – народний депутат України 2 скл., полковник В’ячеслав Білоус) та Всеукраїнський союз громадських об’єднань учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів (голова – генерал-полковник Віктор Палій). Двері Комітету відчинені для тих, хто прагне боронити честь і гідність України.

Голова Комітету захисту Товариства політв’язнів,

народний депутат України 1 скл.,

колишній політв’язень Олесь ШЕВЧЕНКО

Народний депутат України 2 скл.,

колишній політв’язень Микола ГОРБАЛЬ

Народний депутат України 1 скл.,

колишній політв’язень Богдан ГОРИНЬ

Народний депутат України 1 і 2 скл.,

колишній політв’язень Левко ГОРОХІВСЬКИЙ

Голова Асоціації дослідників голодоморів,

народний депутат України попередніх скл.,

Герой України, колишній політв’язень Левко ЛУК’ЯНЕНКО

Координатор проектів Харківської правозахисної

групи, колишній політв’язень Василь ОВСІЄНКО

Президент Українського центру Міжнародного PEN-клубу,

редактор газети «Наша Віра»,

колишній політв’язень Євген СВЕРСТЮК

Кандидат історичних наук,

колишній політв’язень Богдан ЧОРНОМАЗ

Голова Спілки офіцерів України,

народний депутат України 2 скл.,

полковник В’ячеслав БІЛОУС

Голова Всеукраїнського союзу громадських

об’єднань учасників бойових дій

ветеранів військової служби

та правоохоронних органів,

генерал-полковник Віктор ПАЛІЙ

Голова ГО «Громадянська позиція»,

народний депутат України 1 скл. Олександр СУГОНЯКО

Студент Юрій ДУБИК

Член Координаційної ради

Громадянської мережі «Опора» Назар МАТКІВСЬКИЙ

Заступник голови Комітету захисту

Товариства політв’язнів, історик Олександр ТКАЧУК

Заступник голови Комітету захисту

Товариства політв’язнів Віктор ЧЕРІНЬКО

м. Київ, 15 квітня 2008 р.