Серед 10 переможців конкурсу на мовлення у цифровому мультиплексі МХ-4 - лише один відомий мовник. Решта – нові компанії. Хто вони? Що чекає на ринок із приходом 9 нових мовників?

Такий забіг – мрія букмекера: серед 42 компаній, допущених до конкурсу на 8 вільних частот у цифровому каналі «МХ-4», лише одна компанія – явний фаворит забігу. Ідеться про компанію «ТелеОдин» (із концепцією «М2-Естрада»), чию перемогу можна було прогнозувати.

Ігор Курус, перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, на брифінгу, що передував розглядові конкурсантів, дав досить інтригуючу відповідь на запитання, щодо того, чому Нацрада відклала розгляд питання про попередження п’яти загальнонаціональним мовникам (Інтер, «1+1», НТН, «Україна», Новий канал), адже явки на килим керівників, а то й власників гаряче жадали бачити в Нацраді. Мовляв, зараз відбудеться конкурсний розгляд, сказав Курус, і ви все побачите самі… Під час розгляду першої ж заявки телеканалу «Інтер» стало очевидно, про що говорив перший заступник голови Нацради.

До речі, група «Інтер» подала 4 заявки в таких форматних категоріях конкурсу:

*

ТОВ «Доброго ранку» претендував на відкриття дитячого каналу;

*

ТОВ «ТРК «Спорт ТВ» обіцяла запустити науково-пізнавальний канал К7 з ухилом в історію;

*

ЗАТ «ТРК «Інтервідео-Київ» просила частоту під канал «К4», родзинкою якої мали стати екранізації світової та української класики;

*

ТОВ «УА-Медіа» хотіла відкрити гумористичний канал «К3» для інтерівського «95-го кварталу».

Нагадаємо, конкурс мав досить жорсткі обмеження а) щодо часу виходу в ефір – протягом місяця від моменту готовності мережі (deadline для мережі, яку розгортає «УЦТМ», – травень 2008 року); б) обмеження на кількість каналів від однієї компанії. З останньою вимогою пов’язано те, що всі заявки подано від новозареєстрованих ТОВ, проте з того, що деякі з них належать до великих телекомпаній, учасники ніякої таємниці не робили.

Під час презентацій своїх проектів «Інтер» гарантував фінансове забезпечення, закупку найкращих світових форматів, швидкий вихід в ефір, мобілізацію кадрового резерву «Інтер-школи». Концепції, представлені «Інтером», виглядали досить переконливо. Проте, як категорично сказав Ігор Курус у процесі обговорення, він особисто не проголосує за жодну пропозицію каналу «Інтер», який порушує закон. Схожу думку в кулуарних обговореннях висловила і член Нацради Тетяна Мокріді: мовляв, як я можу голосувати за «Інтер», якщо я вже кілька разів виступала за те, щоб винести цій компанії попередження за порушення «Закону про телебачення і радіомовлення»?

З аналогічних причин «пролетів» і блискуче представлений в Нацраді гумористичний канал СМЕ-холдингу – «2+2», гумористичний канал для молодої аудиторії. І хоча представники засновника обіцяли, що на цьому каналі не буде жодного «Кривого дзеркала», і що орієнтація на покупний продукт в ефірі «плюсів» була пов’язана із неузгодженим питанням власності, а вже тепер, коли СМЕ має 90% у своїх каналах, і створила власний продакшн україномовного продукту, все зміниться… Проте Нацрада виявилася невблаганною.

Частоти не отримала й інша пропозиція СМЕ від ТРК «Гравіс» (концепція «Кіно плюс» - удосконалена концепція каналу «Кіно»). «Онно, спочатку закон, потім – частоти», - казав на прощання Ігор Курус Онно Зонневельду, гендиректору компанії «Гравіс»...

Логіку регуляторного органу щодо великих мовників, в принципі, можна зрозуміти: закон – порушують, і це задокументований факт. До того ж українські телеканали перетворилися на пункти утилізації світової (здебільшого – російської) телевторсировини. Власного, а то й вітчизняного виробництва майже немає. Якщо є – то таке, що спрямоване одразу на два ринки, а отже, відбиває ситуацію в «умовному часі» неозначеного сьогодення й не менш умовному просторі без видимих ознак державної приналежності. Тобто, ігнорування «першого ешелону» вітчизняних телеканалів цілком можна аргументувати їх деліквентною поведінкою на ринку. Також відома практика західних країн, в яких держава, підтримуючи здорову та рівну конкуренцію, надає підтримку мовникам або виданням саме другого, третього ешелону, або новачкам. (На противагу чому в Україні Нацрада раніше підтримувала в основному вже існуючі загальнонаціональні мережі).

Що ж стосується інших спірних моментів конкурсу – то найближчим часом «ТК» опублікує інтерв’ю з головою Нацради Віталієм Шевченком, в якому ми сподіваємося отримати більш розгорнуте пояснення позиції цього органу. В принципі, зрозуміло, що після такого важкого конкурсу невдоволені його результатами є.

Припустімо, СТБ представив два канали в номінації «оригінальний проект». Чоловічий канал «Qtv» (ТОВ «Хмарочос Медіа») для молодих чоловіків з великою часткою програм про екстремальний спорт, бойові мистецтва та історію козацтва; та абсолютно унікальний канал світової анімації «МульТБ» (ТОВ «Пантонія»), що демонструватиме анімаційні фільми всіх течій на напрямів, включно із лінійкою української анімації – як архівної, так і нової – професійної та студентської. Каналу СТБ немає в чорному списку претендентів на попередження. Більше того, коли обговорювалися результати січневої перевірки каналів, то в ході обговорення СТБ хвалили за цікаву програмну концепцію.

Досить цікаво представляв концепції нових каналів ТЕТ, мовлення якого в ході січневої перевірки було визнано цілком відповідним законодавству та умовам ліцензії: «Дитячий» (ТРО «ТЕТ-2») з великим блоком мовлення «Цікава школа», що його ТЕТ планував закупити у львівської студії-продакшн, «2012» (ТРО ТЕТ-1) – канал про здоровий спосіб життя для молодих чоловіків з великою часткою спорту (назва каналу – від «Євро 2012») та ТДК (ТД Коньяк – назва походить не від напою, а від назви найбільшого світового кінофестивалю пригодницьких фільмів); пограмна концепція ТДК – пригодницькі фільми, детективи, просвітницькі програми про закон і право.

Олександр Ткаченко, відомий медіаменеджер, співвласник Одеської кіностудії, мережі кінотеатрів «Лінія кіно» та продакшн-компанії «Нова студія», а віднедавна консультант російського РЕН ТВ, особисто запропонував на розгляд членів регуляторного органу два проекти: «ПРО 2» (ТРО «ЇТВ») та «ПРО 3» (ТОВ «Нова Студія»). Обидва проекти мали акценти на власному виробництві та співпраці з українськими продакшн-компаніями, зокрема й Одеською кіностудією. Також в Нацраді презентувалися проекти із схожими лого «ПРО 1» (ТОВ «Технологічний ренесанс») та«ПРО 4» (ТОВ «Маркетинг Стратеджис Медіа»), є підстави теж вважати такими, що пов’язані із креативними розробками Ткаченка-медіаменеджера. «ПРО 1» пропонував концепцію гумористичного каналу на основі одеських «Масок» (в редакційній раді – Георгій Делієв), а «ПРО 4» - канал реаліті-шоу.

Аналогічну програмну концепцією «реального телебачення» запропонувала членам Нацради і Юлія Литвиненко, відома телеведуча, головний редактор журналу «Телесіті» (ТОВ «Незалежний прес-клуб»). Проте чи то регулятори вирішили, що цей жанр в Україні є здискредитованим, чи то ідентифікували «Телесіті» як частину холдингу СМЕ і вирішили таким чином покарати «плюси» - невідомо, але оригінальними ці ідеї визнані не були. На відміну від, приміром, «оригінального» жіночого каналу «Берегиня» невідомої ТОВ «Футурама» з міста Вишневе Київської обл. Можливо, український супутниковий канал «Маххі» доступний не всім, але загальної ерудиції ніхто не відміняв. Принаймні озвучена в Нацраді концепція виглядала братом-близнюком (чи то сестрою-близнючкою) вже існуючого каналу.

Дехто з переможців аж надто явно не розумівся на тому, про що говорив. Так, представник ТОВ «Лайкс», м. Київ (переможець в номінації «Кіно, телесеріал») пообіцяв, що його канал підписуватиме угоди з кіностудією… наукових і популярних фільмів. Такої кіностудії давно не існує, її спадкоємицею в 90-х роках стала «Національна кінематека України». Про намір реанімувати архіви «Київнаукфільму» говорив у презентації свого кіноканалу й Олександр Ткаченко. Вочевидь, Нацрада вирішила, що «Лайкс» впорається із цим ділом краще. Принаймні, на відміну від Ткаченка, представникові цього каналу додаткових питань не ставили.

Гумористичний канал «Штепсель» (ТОВ «Інтер – Ківар» – до групи «Інтер» не має жодного стосунку) обіцяє Нацраді 100% української мови на каналі. Стає і правда смішно: адже у відомій сатиричній парі Тарапунька-Штепсель, Штепсель (Юхим Березін) був якраз російськомовним «гострословом», на відміну від вайлуватого україномовного Тарапуньки (Юрія Тимошенка). Питання: чи покаже канал «Штепсель» за такої умови легендарного Штепселя?

Оригінально виглядав і виступ представника ТОВ «Емпаєр Бізнес Брокерс-Україна» з концепцією футбольного каналу «5:0» («Оригінальний проект»). На запитання члена Нацради Ігоря Куруса, чи має канал права на світові чемпіонати чи тільки мають намір їх укласти, представник сказав: «Маємо намір». Тут є два нюанси: перший – права на покази основних світових футбольних чемпіонатів в Україні належать «Поверхность СПОРТ-ТВ», що має власні спортивні канали і, якщо й погодиться їх відступити іншому мовникові, то, звісно, на тих умовах, які б компенсували відтік глядачів з їхніх каналів. До того ж, за умовами конкурсу, новий канал має розпочати мовлення в червні. В червні основні чемпіонати не граються – гравці беруть участь в першості Європи. Тендер на «Євро-2008» відбувся ще торік, тож «5:0» показувати матчі чемпіонату не зможе. «Лишаються хіба що деякі чемпіонати країн Латинської Америки і архівні матчі», - на прохання «ТК» Марія Лисенко, гендиректор «Поверхность Спорт-ТВ», пояснила особливості програмінгу футбольного мовника. Хоча тут же зазначила: що на архівні матчі каналові також доведеться відкупити права в «Поверхности». «Чи велися вже переговори з цього питання?» - «Ні».

Анекдот конкурсу: на ТРК «Ера» просто забули, що на «МХ-4» в них уже є канал саме з такою програмною концепцією, з якою вони мовлять в ефірі і… подалися ще раз, подарувавши в такий вишуканий спосіб державній скарбниці 65 тисяч гривень конкурсної гарантії.

Отже, загалом запропоновані мовниками концепції не втішили Нацраду. «Ви нас розчарували», - відверто заявив мовникам голова Нацради Віталій Шевченко. «Тільки 3 – 4 є оригінальних проектів», - сказала Тетяна Мокріді. «5 – 6», - підтримав колегу Юрій Плаксюк. Нагадаємо, що переможцями у конкурсі оригінальних проектів також стали: ЗАТ «Телеодин», м. Київ (Логотип «М2»); ТОВ «Емпаєр Бізнес Брокерс-Україна», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «5:0» (футбольний канал); ТОВ «Футурама», м. Вишневе Київської обл. Нова ТРО. Логотип: «Берегина» (жіночий канал); ТОВ «Дотюей», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: телевізійний канал «Цукор»; ТОВ «УНІАН ТБ», м. Київ. Нова ТРО. Логотип: «УНІАН ТБ». Усього 5 переможців на 3 місця в мультиплексі.

«Телекритика» намагатиметься отримати дані щодо власників деяких переможців – тих, що поки що залишаються невідомими громадськості.

Проте вже зараз можна сказати, що в Україні з’явилося 9 нових мовників, які не належать до великих холдингів. Яким чином це вплине на розвиток телеринку? «Це продовження процесу нішtвізації каналів. Глядачам чим більше нішових каналів – тим краще, сейлз-хаусам теж буде де попастися, а от великим мовникам і медіагрупам – погіршає. Проте зменшення частки рекламного пирога все одно відбуватиметься повільнішими темпами, ніж капіталізація каналів. Тому радикальних змін на ринку не буде», - вважає партнер компанії «Сфера-ТВ» «ТК» Юрій Когутяк. Якщо нові мовники, на думку Когутяка, де факто не належать існуючим великим медійним холдингам – або ж телевізійним, або конвергованим - то їхні рекламні шанси під питанням. Він припустив, що таким маловідомим новим мовникам за відсутності комерційного ресурсу доведеться врешті-решт «переуступити» виграні частоти великим холдингам. Або – додамо від себе – розраховувати на позаринкове фінансування.