Мішок
майже повчальна притча
Життя не піддається законам логіки. Так само і дід, який ходить по світу. Ходить через час, кордони, закони. Ходить з однією метою.
1
Приходить дід до жіночого монастиря. Безперешкодно заходить всередину. На зустріч йому йде черниця, відвертає очі та звертає на стежку ліворуч. Дід доганяє її та хапає за руку:
- Купи кота в мішку
Черниця дивиться переляканими очима і не відповідає. Дід повторює:
- Купи кота в мішку
- Нам не дозволяється..., - черниця не скінчила фрази, погляд діда її гіпнотизує.
- Але в мене немає грошей, - відповідає вона
- Взамін я прошу те, чого в тебе немає. Я прошу найголовнішу для тебе річ.
- Згодна, - тільки і мовила черниця.
2
Невеличке озеро на краю села. Рибалка стоїть з вудкою, курить сигарету без фільтра і дивиться на поплавок.
- Клює? , - запитує дід
Рибалка обертається: - Та щось не дуже.
- Купи кота в мішку
- Кота? Навіщо мені кіт? В мене і так троє вдома та ще й собаки злі.
- Ти мене не зрозумів. Я тобі пропоную кота в мішку.
- Відчепись діду, я ловлю рибу, а кіт її тільки їсть.
- Та ні. То купи кота в мішку, а то потім шкодуватимеш.
- Та грошей нема.
- А мені не потрібні гроші. Мені потрібна найголовніша річ - те, чого в тебе немає.
- Як нема - то нема. Давай цього кота в мішку
3
Вулиця Банкова, з приміщення Спільки письменників виходить чоловік і промовляє до себе, наспівуючи:
Хай постріли ревуть, гармати
Я завтра йду у депутати
Продав себе і революцію
На секон-хенді - й конституцію
"Нє, нє, останні рядки щось не дуже. Краще так:
Хай будуть в вас такі ж полюції
Як наша мертва конституція
Щось не дуже патріотично, віддам редактору - хай скаже свою думку. Ну не можу ж я писати весь час про помаранчеву революцію?"
Роздуми письменника перериває дід, який підходить і сходу каже: "Купи кота в мішку"
- Ого, а це ще шо за кадр, з роману ХІХ сторіччя?, - дивується письменник, ніби то апелюючи до когось
- Не кадр, а дар. Буде тобі дар, як купиш кота в мішку.
- Нє, діду, ти - москаль. Кацап! В тебе така бородіща, та ще й лапті на ногах. Краще босим ходить, ніж в лаптях., - сказав кинувши погляд на свої нові туфлі
- Купи кота в мішку
- Нє, ну діду, дивний ти якийсь. Шо за кіт? Ти опиши мені породу, характеристики, ціну, час експлуатації, напиши і я з колєгою пораджусь. Може й дамо оголошення в Літературну Україну, заробим на цьому, бо мені скоро машину міняти - пару тисяч не вистачає.
- Кіт в мішку як кіт в мішку. Це тобі не "Кіт в чоботях". Читав?
- А, написав цей, Микола, Хви.. Хва.. ну коротше комуняка якийсь. Я таке не читаю.
- То купи кота в мішку, не пошкодуєш.
- Ех.., пиьсменник занурює руку в кишеню і дістає дві гривні, - На тобі, тримай
- Гроші мене не цікавлять.
- Та ти шо?, - письменник дивується, - Хіба зараз когось вони не цікавлять?
- Я хочу взяти те, чого в тебе немає
- Як ти візьмеш те, чого в мене немає?
- А так. А тобі буде - кіт в мішку.
- А... ну така комерція дуже профітова. Давай свого кота.
4
Город в одному з сіл на центральній Україні. В городі працює жіночка років 40, сапає бур'ян.
До неї приходить дід:
- Бог в поміч!
- Дякую, - спиняється і дивиться на діда
- Купіть кота в мішку
- Та нашо мені той кіт. От порося взяла б
- Порося - то інше діло, його треба вигодовувати. А я вам пропоную кота в мішку
- Хе, - навіщо коту мішок? Мішок краще для картоплі купити
- То візьміть, а далі чиніть на власний розсуд. Я візьму тільки те, чого в вас немає.
- А чого в мене немає? В мене багато чого немає. От мобілки наприклад немає, сусіди позаводили а я то думаю: Нашо вона мені?..
- То берете кота?
- Беру
5
Дорогий ресторан в центрі Києва на відкритому повірті. За крайнім столиком сидить елегантно влягнутий молодий хлопець, п'є віскі та дивиться на пропливаючий повз потік людей. Його увагу привертає дід, який прямує до нього.
- Купи кота в мішку.
- Ой діду, не рвіть душу. Я вже нічого не куплю
- А кота в мішку?
- Та вже й кота в мішку! Я - банкрот! Я навіть не можу оплатити це віскі. Одні борги. Вип'єте?, - простягає діду пляшку
- Ні. Тобі воно зараз потрібно. І кіт в мішку теж.
- Та я ж кажу, що я банкрот.
- А я візьму лише те, чого в тебе немає, ніяких грошей, акцій та майна мені не потрібно.
- Давайте. Давайте свого кота. Дякую за спілкування, бо я вже нікому не потрібен.
6
Зона. В одиночну камеру заходить охоронець:
- На вихід. Прийшов відвідувач.
- Опа! Нєпонятка, - сказав зек, підіймаючись з койки
Очі ув'язненого дивляться в очі діда. Очі діда дивляться на нього.
- Ти чо дєдок, рамси попутал?
- Прийшов відвідати. Тебе ж ніхто не відвідує, блатний ти наш. Купи кота в мішку
- Нєпонял
- Кота в мішку купи
- Дєд ти гоніш
- Не я, а кіт в мішку. Так що?
- Гдє украл? Дай так, патом тєбя нє забуду
- Мені потрібно те, чого в тебе немає
- Хітріш? Ну давай сюда кота, прігадітса
7
Красива, розодягнена, обвішана золотом та прикрасами, наділена косметикою і парфумами дівчина йде по вулиці і розмовляє по мобільному телефону. Поруч з нею рівняється дід. Дівчина прискорює крок. Закінчивши розмову по мобільному телефону, обертається до діда і каже:
- Что ви за мной тащітєсь?
- Я по тєбе тащусь, малая. Купи кота в мішку.
- Отстаньтє
- Купи кота в мішку і відстану.
- Ах, ну і сколько вам нужно дєнєг? Я заплачу, а ви єво отпустітє, пусть сєбє бєгаєт.
- Мені не потрібні гроші, мені потрібне дещо головніше - те, чого в тебе немає.
- Яхти у мєня нєт. Пока что
- Яхта-не-яхта, на - тримай мішок
Ці історії можна продовжувати до нескінченності. І з дня в день, з року в рік, з віку в вік ходить дід по світу і продає кота в мішку. Що ж він отримує взамін?
Черниця з монастиря вела дуже розпутне життя, осоромивши весь свій рід, за що і віддали її в монастир. З часом вона стала набожною і істинно віруючою. Дід забрав її цноту.
Рибалка марить зловити величезну рибу. Та дід забрав його мрію про велику рибу, ту, яку він насправді не зловить.
Письменник той, хоч і має багато виданих книжок, посаду, гроші та авторитет - не має таланту. Дід забрав його.
Жіночка з городу втратила чоловіка й сина в автокатастрофі. Дід забрав і їх.
Молодий хлопець з ресторану був самим успішним біржевим трейдером, але з часом втратив всі активи. Дід забрав його успіх.
Ув'язнений - засуджений за вбивство та крадіжки. Дід забрав його свободу.
Ґламурна дівчина здавалося б має все що захоче, та не має кохання. Дід забрав його.
З дня в день, з року в рік, з віку в вік ходить дід по світу і продає кота в мішку.
Що ж то за кіт в мішку? Насправді мішок не з котом, мішок з гівном.
От і ходить дід по світу, виманюючи в кого нездійснену мрію, в кого незреалізовану мету, в кого втрачені можливості. Взамін дає мішок гівна. Навіщо це діду - брати те, чого немає і давати в обмін те, чого скрізь повно? Життя не піддається законам логіки. Може просто у діда багато гівна, яке треба кудись дівати. Продати? - Ніхто не купить. Подарувати? - Ніхто не прийме.
А обміняти, видавши за кота в мішку - запросто.
Яка ж мораль? Не міняй найцінніше, будь-то ілюзія, мрія чи втрата на гівно.
Це записана аксіома: кіт в мішку буде жити вічно!
Андрій Волошин
для відгуків: e-mail: voloshyn@president.org.ua
