* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

Ющенко визначає пріоритети роботи свого уряду

13:18 14.06.2005

– Які цілі Ви ставите при проведенні форуму «Давос-Україна?

– Україна протягом перших 14 років незалежності була terra incognita для іноземних інвесторів. За ці 14 років стара влада спромоглася залучити $8,3 млрд. Для порівняння, Польща (з населенням на 10 млн. меншим, ніж в Україні) у свої найкращі роки залучала $10 млрд. щорічно.

Перше, що ми хочемо пояснити на цьому форумі іноземним інвесторам, – це те, що в Україні є унікальні за своїм потенціалом, за своєю прибутковістю підприємства й цілі галузі – авіабудування, суднобудування, хай-тек, транспорт – які надалі можуть стати справжнім локомотивом для української економіки та справжнім «клондайком» для іноземних інвесторів.

Друге, ми хочемо розповісти, що правила гри для інвесторів в Україні змінилися. Що тепер держава й бізнес є рівноправними партнерами, що бізнес, у тому числі й іноземний, тепер гратиме за новими – прозорими, стабільними й не переобтяженими правилами. Ми хочемо розповісти, що тепер українська держава щодня працюватиме над створенням міцних гарантій для захисту прав інвестора, починаючи від розвитку фондового ринку й закінчуючи вдосконаленням судової системи.

Тепер не потрібно шукати тіньових схем, особливих зони і територій, бо сьогодні вся Україна є однією великою територією пріоритетного розвитку. У нас найнижча ставка податку на доходи фізичних осіб у Європі, низькі імпортні мита, спеціальна система розвитку малого бізнесу й приватного підприємництва (закон про це буде прийнято вже найближчими тижнями). Я впевнений, що вже цього року буде прийнято закон про єдиний соціальний внесок до 20%.

Уже цього року ми ставимо перед собою дуже амбітне завдання – залучити близько $1,5 млрд. прямих іноземних інвестицій. І український Давос – один із механізмів збільшення обсягу ПІІ. У минулому Україна надто скромно поводилася на ринку залучення інвестицій. Ми соромилися себе рекламувати. Настав час розповісти інвесторові, що Україна, її компанії – це найкраща можливість для інвестування.

– На щорічній зустрічі в Давосі цього року Ви сказали, що дорога в Європу буде «альфою й омегою» Вашого уряду. Чого вже досягла нова влада за минулих 6 місяців?

– По-перше, 21 лютого ми підписали план дій «Україна – Європейський Союз». По-друге, разом з Єврокомісією ми розробили й погодили з Євросоюзом «дорожню карту» наших дій на 2005 р. Два ключові моменти, передбачені в цьому документі, – отримання вже влітку статусу країни з ринковою економікою та вступ України до кінця 2005 р. до Світової організації торгівлі. По-третє, ми в односторонньому порядку ввели безвізовий режим для країн Євросоюзу та Швейцарії. Це, до речі, вже позитивно вплинуло на нашу економіку – кількість туристів, які приїжджають із європейських країн до України, збільшилася на 15%. Крім того, ряд держав, зокрема Словаччина й Естонія скасували плату за візи для українців, багато інших країн спростили процес отримання віз громадянами України. По-четверте, ми взялися за вирішення вже тривалої нашої спільної українсько-європейської проблеми Придністров’я. Ми разом з Євросоюзом починаємо зміцнювати українсько-молдовську границю з Придністров’ям.

Україна активно шукає можливостей для збільшення транзиту до Євросоюзу нафти й газу. Ми працюємо над створенням газотранспортного консорціуму, який дозволив би збільшити транзит російського й туркменського газу до Європи на 20 млрд. куб. м за наступні 5 років. Ми зараз досягли істотного успіху на переговорах з Азербайджаном і Казахстаном про можливе збільшення транзиту каспійської нафти до Західної Європи, в першу чергу через трубопровід «Одеса – Броди», з перспективою виходу на польський Гданськ і ринки Північної Європи.

У жовтні 2005 р. ми плануємо саміт Украина-ЄС, на якому будуть оцінені конкретні кроки України щодо виконання Плану дій. Ми вимагатимемо, щоб до Плану дій на 2006 рік було включену конкретну європейську перспективу України, а не просто деклароване добре сусідство. Протягом найближчих 3 років ми зобов'язані вийти на фінішну пряму в наших відносинах – на початок переговорів про безпосереднє членство України в Євросоюзі.

– Корупція була однією з основних проблем уряду Леоніда Кучми. Які ваші дії, щоб зробити «чистими» уряд і бізнес?

– Було б безглуздим намагатися побудувати будинок на болоті. Якщо ми не висушимо корупційне болото, якщо ми не випалимо з ментальності кожного українця (не лише чиновника) цю гнилизну, що століттями відкладалася в нашій свідомості – взяти хоча б прислів'я «не підмажеш, не поїдеш» – ми не зможемо побудувати правову державу й конкурентну ринкову економіку.

Тому з найпершого дня ми взялися за боротьбу з корупцією. Однією з перших наших антикорупційних ініціатив стала програма «Контрабанда – СТОП». Одночасно із впровадженням спеціальних антикорупційних груп, які перевіряли роботу митників, Україна істотно зменшила ввізні ставки на багато імпортованих товарів. Ці кроки вже в перші місяці дозволили збільшити надходження від митних зборів на 40%.

Один із класиків американської теорії корупції Роберт Клітгард так позначив формулу корупції: «корупція = монополія + дискреційна влада (можливість керівника ухвалювати рішення на свій розсуд) мінус підзвітність». Проблема української корупції полягає, насамперед, у тому, що надто багато органів влади, надто багато керівників мають дуже багато повноважень і дуже мало обов'язків. Економіка поки що надто зарегульована, це проблема, і ми цю проблему вже починаємо вирішувати.

З 1 липня в кожному регіоні України почнуть діяти «єдині вікна» реєстрації підприємств, я дав доручення органам виконавчої влади для початку самим знайти й скасувати непотрібні регуляторні акти, потім кардинальний перегляд і скорочення непотрібних регуляторних актів проведуть спільні комісії, що складаються з бізнесменів і представників влади. Буде прийнято закон «Про дозвільну систему». Всі ці дії дозволять втричі скоротити за часом процедуру отримання дозволів, сертифікатів і ліцензій та вдвічі скоротити їхню вартість.

Ми також ведемо кардинальну кадрову заміну керівників вищої й середньої ланки виконавчої влади. Ми за 60 днів замінили 16 тисяч держслужбовців. Таке масштабне оновлення, понад те, омолодження влади (середній вік держслужбовці неухильно знижується – й у владу йдуть молоді люди, які здобули освіту в провідних українські та закордонних вузах) сприятиме й поліпшенню її моральних якостей.

– Росія – найбільший торговельний партнер України з річним товарообігом між країнами в $17 млрд. Як надалі розвиватимуться відносини між Росією й Україною? Чи залишиться російський флот в Севастополі до 2017 р.?

– Я вже заявляв, що Росія – наш вічний стратегічний партнер. Але я хочу, щоб у наших відносинах було якнайбільше здорового економічного, бізнесового прагматизму і якнайменше суб'єктивних політичних емоцій.

Ми створили комісію високого рівня Путін – Ющенко, до якої також входять Прем'єр-міністри. Ця комісія займається питаннями Чорноморського флоту, економічного співробітництва, демаркації кордонів, тобто найскладнішими питаннями, які недостатньо врегульовані в обох країнах.

Ми зараз працюємо над новим форматом наших взаємин. Насамперед, йдеться про створення зони вільної торгівлі без вилучень й обмежень у рамках Єдиного економічного простору. Чому за старої влади між Росією й Україною по півроку тривали торговельні війни, на яких і ми, і росіяни втрачали сотні мільйонів доларів? Чому виходило так, що російські підприємства грубо не допускали до приватизації українських підприємств? Вся справа в тому, що наші дві держави намагалися вручну “рулити” нашими економічними відносинами. Хоча їхній напрямок має визначати насамперед вільний ринок. Ми беремо курс на загальну зовнішньоекономічну лібералізацію. І ця лібералізація стосується й наших економічних відносин із Російською Федерацією. Ми відрізняємося від колишньої влади тим, що чітко заявили про свій європейський вибір.

За аналогічною моделлю ми намагаємося побудувати й наші відносини у сфері енергетичної політики – ми купуємо нафту й газ за світовими цінами, але й транзит енергоносіїв здійснюємо за ринковими тарифами. А для зменшення енергозалежності від Росії, ми, по-перше, будемо всіляко диверсифікувати поставки енергоносіїв, по-друге, розширювати розробку й видобуток нафти й газу в Україні, по-третє, створювати резерви пального для згладжування цінових стрибків, по-четверте, всіляко знижувати енергоємність української економіки.

Щодо проблеми Чорноморського флоту. З одного боку, ми успадкували зобов'язання – російський чорноморський флот перебуватиме на території України до 2017 р. Порушувати домовленості ми не будемо. З іншого боку, ми хочемо вдосконалити ці домовленості. Зокрема, в питаннях використання й володіння об'єктів берегової навігації, в питаннях частот. Ми домовилися із Президентом Росії, що протягом найближчих трьох місяців над розв’язанням цих проблем працюватимуть секретарі РНБО наших двох країн.

– Одним із найзначніших експортних товарів є військове обладнання й спорядження, продаж якого приносить Україні за офіційним даними $500 млн. (2003 р., це без нелегальної торгівлі). Чи не є це проблемою на шляху реалізації амбіцій України до європейської інтеграції та тіснішого співробітництва зі США та НАТО?

– Не є. Справді, в НАТО існують певні обмеження в торгівлі зброєю, а також досить високі стандарти для озброєнь, що продаються. Водночас для України це буде, по-перше, стимулом для підвищення якості продаваної техніки. По-друге, я впевнений, ми не маємо морального права продавати зброю тим країнам, які можуть бути небезпечними для нас, для наших союзників і стратегічних партнерів, для світової спільноти в цілому. Якби подібні цінності й побоювання поділяла і стара влада, Україна б не втрапила в «кольчужний скандал». По-третє, так чи інакше різні регіональні ринки озброєнь курирують різні країни. Щоб вести торгівлю вдаліше, нам краще працювати не самостійно, а входити до міжнародних проектів у союзі з лідерами торгівлі зброєю (США, Німеччина, Франція, Росія, Ізраїль). І до речі, той факт, що Україна вже котрий рік утримує сьоме місце за обсягами торгівлі зброєю, вказує на те, що ми можемо бути дуже достойним партнером.

13:18 14 ЧЕРВНЯ 2005
weforum.org