* * *

Невеликі міста Квебеку приймають 400 канадських солдатів, які тренуються для участі в операції НАТО в Латвії.
Солдати Збройних сил Канади тренуються в семи населених пунктах на південний захід від міста Квебек, щоб підготуватися до їхнього розгортання в Латвії в рамках операції НАТО.

* * *

Коли очі не зустрічають перешкод, серце б'ється швидше...

* * *

Ой, треба жити інакше,
бути іншим,
більше під небом
і серед дерев,
більш самотнім
і ближчим до таємниць
краси і величі.

Герман Гессе
з: Пекло можна подолати

* * *

Президент Байден називає президента Єгипту Ель-Сісі «президентом Мексики» після того, як він зробив зауваження на захист його пам’яті.

* * *

Колишній президент Бразилії Болсонару перебуває під слідством у справі про спробу державного перевороту
Колишній президент Бразилії Жаїр Болсонару перебуває під слідством у рамках розслідування ймовірної спроби державного перевороту з метою утримати його при владі, повідомив один з його колишніх помічників.

* * *

Цей гамбургер на сніданок такий смачний, Боже мій, я забув сфотографувати та доїв його! Солодкий, солоний, загалом надзвичайно непереможний і приголомшливий

ДОБРОВІРШІ І ТРІШКІ ПРОЗИ

15:00 22.10.2010

ДОБРОВІРШІ І ТРІШКІ ПРОЗИ

                  

 

ДОБРОВІРШІ

 

        Одного разу на мене «найшло» і я одразу записав кілька віршів, спущених «згори».     Гадаю - це трапилось не без участі самих персонажів, котрих знаю давно… Знаю й те, що письменники   не образяться, а навпаки – сприймуть написане, як своєрідний  «піар» серед літературно-журналістської братії і  офіційне повідомлення про те, що самі вони досі при добрім здравії  та  гуморі.     

                                                                                                                       Автор

 

 

                                       Роману Кухаруку –

                                  поету й депутатському помічнику

 

Побачив раз Кухарука

Із бритим депутатом…

Не піднялась тоді рука

До нього привітатись.

 

Не повернувсь тоді язик

До нього обізваться,

Бо наш Роман, мов Яснолик,

Ішов, не озирався.

 

Він прямо йшов!

Так йдуть полки

Із переможним стягом!

… Я ж знав Романа не таким,

Коли були стилягами.

 

Я знав, Роман поетом був,

Для діточок старався.

А, як в політику загув –

З віршами розіс… вся.

 

Вони ж у Раді не ростуть,

Не квітнуть в «Мерседесі»,

Хоч кличуть хлопця, ще зовуть

З-за весняного плеса!

 

 

 

Де тиха річечка Ірпінь,

І  юність незбагненна…

Чи Рому полонила лінь?

Чи інша річка – Сена?

 

Та й  не злиденний депутат

Кухаруку попався –

Розплачується в акурат,

Аби лишень старався.

 

Помічником робить не гріх,

Порадником, тим паче.

Живе Роман, не ловить бліх,

І мріє вже про дачу…

 

Я бачив раз Кухарука –

Поета із громади,

Якого «вражеська рука»

Від нас забрала в Раду!

 

 

 

 

 

                             Сергію Руденку –

                          літератору, видавцю, менеджеру

 

Земляк. І просто – Благородний!

Толковий, чемний чоловік,

Цінує над усе – свободу,

У ній «купався» б круглий рік!

 

Він любить гранти і забави,

«Тусовки» з різними людьми.

Хто не потрібний - чесно «сплавить»,

До гідних – прикипить грудьми!

 

Сергій у пошуку й роботі:

Кипить, кипить… Не википа!

Як кажуть в нашому народі:

Удача – дівка не сліпа.

 

 

Проектів здійснених немало:

Він і продюсер, і піїт,

Він, як усі, шанує сало…

Їсть все підряд. Бо  ж – «Буквоїд»!

 

 

 

 

 

 

                         Віталію Шевченку –

                      ексредактору газети «Друг читача»

 

Він часто мучиться ночами

Та віщі сни все розгріба:

Ось -  увижається Парламент,

Ось -  якась дівчина ряба...

 

Ось – телебачення прокляте,

Що все «по руськи» норовить.

… До ніг його припав Хрещатик

І так покірливо щемить!

 

Ось – увижаються корови,

Ічнянська річечка, туман…

І сам він, - чесний,  гоноровий,

Що пише перший свій роман.

 

Та враз  політика-злодійка

Украла хлопця й понесла,

Де говорити треба дзвінко,

Й себе ділити пополам.

 

Не проміняє вже нізащо!

А був же – творчий чоловік!

І беручкий, і не ледащо –

Вірші писав  із року в рік…

 

Тепер – партійні перегони

І – злива різних прапорів,

А ще – регалії, погони,

І дифірамби холуїв!..

 

 

Пропав поет!. Чи й не козак вже?

Сад недоспіваних пісень…

А хтось з дідів йому казав же:

«Не все те вітер, що несе!»

 

 

                            Василеві Довжику –

                         оптимістичному поету й актору

 

Він довгий, скажете? Е, ні!

Короткий? Теж  - неправда!

Але завжди « в своїй ціні»,

Гопак танцює й Чардаш…

 

А ще – співак і гуморист,

Актор з плеча легкого.

Він до «тусовок» надто звик,

«Тусовки» теж  - до нього…

 

Везе йому на земляків,

Розпізнає відразу.

Не любить підлих чужаків –

Сичить, як на заразу.

 

Та не таланить Василю

( Ох, доля ця проклята!) –

Ні восени, а ні в маю

Продать не може хату!*

 

Все продає і продає…

Не віддавати ж даром?

По-перше: грошей вже не є,

Скупенькі гонорари…

 

«Купіть же хату! - молить він

І рік, і другий, третій… -

Там піч є. На печі – черінь,

Є жарить де котлети.

 

Там є усе! Села нема?

То «поправиме» діло.

Все ж – не пустеля. Не тюрма…

Там яблука доспіли!

 

Садків, вже кажете, катма?

У бур’янах блукають?

І то не страшно. Є хурма!

В заготзерні приймають…

 

Заготзерно також, тю-тю?

Колгоспи розігнали?

Не сяду з вами й за версту,

Ви вже мене дістали»!

 

…Допоки я тут «сокрушавсь»

Про Василеву хату,

Він вже поему написав:

«Не буду продавати!»

                                    * Тут йдеться про популярного вірша

                                       Василя Довжика «Продається хата»

 

 

 

                            Грицеві Білоусу,

                            білокурому поету

 

Вусатий Гриць, а чи безвусий,

Однако – з роду Білоусів!
Щирющий вкрай, аж срібний,

Усім, як батько рідний!

 

Усе болить йому, сердезі:

Вкраїна-ненька, дід Дніпро,

Спориш, зомлілий, коло стежки

Напівпритомне джерело…

 

Болять йому вкраїнські села,

Що вже навколішки стоять,

Млини болять, що вже не мелють,

А, мов ті лебеді, ячать.

 

Він пише вірші, мемуари,

Поему про Сковороду…

А хочеться ще й «гопки вдарить»

На щастя, а чи на біду!

 

 

 

А хочеться підняти кварту

За недригайлівських дівчат!

Мов жару висипати жарту

І на весь всесвіт заспівать!

 

Бо Білоус лиш білий з виду.

Нутро ж – нестерпно молоде!

Він довго буде юним дідом,

Який Черкащиною йде…

 

 

 

 

 

 

                 Тетяні Мокріді –

                             журналістці-піарістці

 

Гарна дівчина - Мокріді!

Коли спить, або обіда,

Добра, чемна, осяйна,

Наче – Зевсова жона!

 

А голодна… Боже збав –

З’їсть без солі та приправ!

Перемеле кості дрібно,

По закону, «все, як… згідно».

 

Така «правильна» уся!

Все подбає. Все. Про всяк…

«Запіарить» будь-кого

( Вже звела не одного)!

 

Службу служить, мов солдат,

Що коритись силі рад.

(Та в казармі… він вже «дід»,

Що «зшибає на обід»).

 

Таня – паня  не проста,

Чтить «казарменний устав»,

Знає, де і з ким сідати.

…Офіцери ж – не солдати.

 

Коли стала «офіцером» -

Зачинила щільно двері!

У президіях сидить,

«Ощасливлює» щомить

 

То - словечком, то – бровою,

Кулачком, як булавою…

Отака вона, Мокріді,  -

До обіду й по обіді…

 

 

Микола ГРИЦЕНКО

А тепер прозою -- дуже вручно:

На брифінгу для журналістів, що відбувся в Нацраді 22 січня 2008 року, члени Нацради прокоментували відкритий лист до РНБОУ начальника відділу зв'язків із ЗМІ та громадськістю Миколи Гриценка.

Перший заступник голови Нацради Ігор Курус, чию діяльність критикував у своєму зверненні до РНБОУ та громадськості пан Гриценко, прокоментував висловлювання на свою адресу так: «Я особисто дуже радий, що пан Гриценко виступив з приводу моєї діяльності; по-друге, я гадаю, що з відставкою пана Гриценка з посади начальника відділу зв'язків зі ЗМІ Україна отримала гарного поета - бо пан Гриценко поет - і публіциста. В свою чергу, Нацрада отримає гарного фахівця на посаду керівника прес-служби. Тому я оцінюю це як дуже позитивний крок, від якого виграли всі сторони».

Голова Нацради Віталій Шевченко зазначив, що безпосередньо його заступника критика пана Гриценка не стосується: «Наші служби дали вичерпний коментар. Але я хотів би додати. По-перше, я уважно перечитав зауваження Гриценка і не знайшов жодного, яке б стосувалося безпосередньо Куруса. Туди можна підставляти будь-кого, і не тільки з Нацради. По-друге, з багатьох тез, які перелічено на двох сторінках, я не знайшов жодної, яку б підтримав бодай хтось із членів Нацради, хоча вони виголошуються ніби від імені Національної ради. Але це велика ознака демократії, що один із 250 службовців Національної ради може відкрито висловити свою думку про її діяльність і розіслати її, користуючись службовими каналами зв'язку».

Член Нацради Тетяна Мокріді навела на брифінгу для журналістського загалу аргументи на захист свого колеги Ігоря Куруса, з якими «ТК» вчора ознайомила своїх читачів: «Я була би дуже щаслива, якби пан Микола на своїй посаді так активно розсилав прес-релізи, як сьогодні він розсилав відкритий лист. Я працюю в Нацраді майже рік і я не бачила жодного медіаплану, поданого паном Гриценком. Вважаю необхідним зазначити, що та атестація, про яку він говорить в листі, завершилася тим, що людині поставили гарну оцінку, але написали низку зауважень, серед яких: щоденно поновляти рядок новин щодо висвітлення діяльності Нацради; проведення моніторингу та оприлюднення новин, важливих для телерадіопростору; постійна співпраця з інформагенціями, щомісячне затвердження медіапланів. Я хочу наголосити, що сьогодні робота прес-служби і відділу зв'язків з громадськістю є для нас пріоритетною, адже ми маємо інформувати населення про впровадження цифрового ТБ. І другий момент, я особисто не виключаю, що пан Гриценко міг виконувати чиєсь замовлення, оскільки Ігор Курус фігурує серед претендентів на посаду голови Держтелерадіо України. Можливо - наголошую - можливо, людина виконали чиєсь замовлення. І як комплімент Ігорю Федоровичу: цей текст про Куруса мені нагадує старий фільм Рязанова "Службовий роман", де секретарка запитує: "Як вам ці чоботи?", а героїня відповідає: "Ужасно вызывающе" - "Хорошие сапоги, надо брать", - робить висновок секретарка. Так і в цьому випадку».

На уточнююче запитання кореспондента «ТК», кому може бути вигідне таке замовлення, пані Мокріді зауважила: «Я наголошую, що замовлення - це моя особиста думка. Оскільки всі знають, що Курус - принципова людина і хороший керівник. Можливо, деякі люди просто бояться його приходу».

За матеріалами: http://www.telekritika.ua